Афганістан жіночими очима

Війна страшна вже сама по собі, почуття страху та тривоги відчувають навіть найсміливіші та мужні бійці. А для жінки жах війни ще більш глобальніший, адже Смерть на полі битви жорстоко винищує те найсвятіше, що світові дарує жінка - Життя. Наша історія про Галина Калениківна Куклич, яка пережила афганське пекло безпосередньо, вирушивши добровільно до Афганістану восени 1985 року.

Закінчивши Житомирське медучилище, Галина Калениківна влаштувалась на роботу медсестрою в обласну лікарню. А через рік продовжила свою професійну діяльність на посаді медсестри у новоствореному комплексі лікарні з поліклінікою (сьогодні - відділ медичного забезпечення) УВД у Житомирській області.

- Я добре пам'ятаю листопад '85-го року, коли прийшла до обласного військкомату і записалася у добровольці на службу в Афганістані, - розповідає Галина Калениківна. - Тоді я вже була розлучена, а моя донька навчалася на другому курсі Житомирського педінституту. Страху перед майбутньою поїздкою не було, тільки відчуття тривоги. Я розуміла, що їду на війну, що там буде важко. А ще я була впевнена, що мене, 40-річну жінку з 20-річним медичним стажем, вже нелегко чимось здивувати. Як же я помилялася...

Літак, в якому в Афганістан прибули добровольці приземлився в Кабулі. Саме там знаходився радянський госпіталь, який розташовувався у приміщенні колишньої королівської конюшні. Загальна кількість медперсонала складала близько 1,5 тисячі людей, а сам госпіталь, де функціонували 18 відділень, вміщував до двох тисяч пацієнтів. Селили новоприбулих добровольців неподалік від самого госпіталю у дерев'яних хатинках. За словами Галини Калениківни, афганський клімат більш, ніж суворий. Наприклад, влітку, коли температура повітря досягала 50-ти градусів, спасіння в цих оселях було не знайти. Проте бажана прохолода царила у глиняних стінах госпіталю, де їх товщина складала до півтора метра. А ось уночі, коли спадала спека і у горах випадав сніг, наставав такий холод, що без теплого кожуха було не обійтися. І ще одна особлива складність виникала у періоди, коли дув вітер "афганець", що приносив із собою тонни пилу та піску. Де-небудь заховатися від нього було неможливо: навіть у приміщенні пісок потрапляв у очі, скрипів на зубах, а ноги вгрузали по самісінькі кісточки.


- Виходити у місто поодинці було досить небезпечно, - продовжує Галина Куклич. - Шпиталь охоронявся подвійною охороною - внутрішньою і зовнішньою. У Кабул нас виводили групами. Готові до будь-яких несподіванок, ми на всі очі видивлялися те дивне життя, що нас оточувало. Ми побачили, що афганський народ дуже нещасний і обділений у всьому. Нас всіх вражала їхня бідність, їхнє нищівне існування: ні води, ані каналізації - нічого. Звичайно, були і гарні блискучі вілли, які належали переважно торгівцям. А по суті своїй афганці - доволі дружелюбні. Вони пам'ятають добро, але так само запам'ятовують і зло.

Галину Калениківну, старшу медсестру хірургічного, а згодом і урологічного відділень у шпиталі лагідно називали "мамою Галею". І зовсім невипадково. Добра і чуйна жінка переживала за кожного пораненого бійця, адже кожен з них годився їй в сини. А чи легко матері дивитися на страждання своїх дітей?

- Коли після чергового побоїща у шпиталь везли поранених, спеціальним сигналом тривоги за годину до їх прибуття сповіщали нас. І всі до одного працівники вже були напоготові, очікуючи на прийом хлопців по своїм відділенням.

jpg
Ось тут і починалось. Безкінечним потоком у прийомний покій заносили поранених безвусих юнаків. Крик, стогін, кров, застиглий у очах жах і благання про спасіння... Як це все витримати жінці, нехай навіть найдосвідченішому лікарю, але все ж таки - жінці? Чого коштує у таких умовах тримати себе в руках, холоднокровно роботи свою нелегку роботу в ім'я спасіння життя, завіряти тяжко пораненого у тому, що він залишиться живий, щоб при цьому не здригнувся жодний мускул?.. Не зламатися, не заридати, не здатися самій та не дозволити здатися молодим пораненим бійцям, з рештою, не втратити розум...

І мужня, сильна "мама Галя" разом з іншими медсестрами вступала у нелегкий бій зі смертю за життя цих ні в чому не повинних хлопців, яких зла доля закинула у саму пащу пекла.

- Бувало, в хірургію поступали одразу декілька тяжко поранених бійців, які терміново і нарівні потребували негайної медичної допомоги, інакше... - Галина Калениківна з болем у голосі та зі сльозами на очах згадує ті тяжкі хвилини. - А потім наставали декілька шалених діб - без сну, навіть без натяку на якийсь відпочинок. Добре, медикаментів було вдосталь, забезпечення ліками було на найвищому рівні.

Так пролетіли два роки. Золоті руки "мами Галі" врятували життя не однієї тисячі юнаків, що підірвалися на мінах, потрапили у вогняну пастку або поранених під час обстрілу ворожими кулями. Восени 1987 року Галина Калениківна Куклич повернулась назад на батьківщину з переповненим болем серцем, змученою душею та сумними очима, що побачили увесь жах війни та смерті.

- Це вже тепер, - зізнається Галина Калениківна, - після більш ніж 20-ти років, афганський біль хоч трошки притих. А раніше - прокинешся серед ночі, а перед очима - та сама миготлива червона лампочка, яка віщує потік поранених бійців. І тільки через деякий час розумієш, що вже дома, що все минулось. Проте минулось не до кінця. Навіть фільми про Афганістан не могла дивитися наступний десяток років...

Галина Куклич повернулась на свою попередню роботу - медсестрою у лікарню з поліклінікою УМВС України в Житомирській області, згодом, вийшовши на пенсію, деякий час працювала у приймальнику-розподільнику для дітей при УМВС. Нині Галина Калениківна на заслуженому відпочинку й весь час присвячує своїй улюбленій справі – вирощуванню квітів на дачі.

Ця тендітна і у той же час надзвичайно сильна жінка нагороджена двома медалями "Захисника вітчизни" та відзнакою Української спілки ветеранів Афганістану "Ветеран-інтернаціоналіст". Проте розуміння того, що вона зберегла безліч життів, для неї вище за всі нагороди і почесті.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Рейтинг
Поки ще ніхто не оцінював
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Суспільство
Задля залучення інвесторів до країни Державна служба геології та надр України запустила Інвестиційний атлас надрокористувача. Наразі до Атласу увійшли 95 об’єктів, які розподілені за видами корисних копалин до шести кошиків. Житомирська область представлена у двох кошиках: металічні та неметалічні корисні копалини. Проте потенційно привабливі об’єкти для інвесторів по регіону будуть постійно додаватися до цього Атласу. Про це та інші можливості для розвитк...
Суспільство
В окремих закладах освіти м. Житомира  запустили  новий проект, який зараз працює у тестовому режимі . Йдеться про  введення в освітній процес системи "електронний журнал оцінок" для комунікації педагогів з учнями та батьками. Нову методику виставлення оцінок успішності навчання дитини в тестовому режимі запровадили з 13 січня 2020 року у восьми школах міста, що мають  доступ до загальнонаціональної системи "E-schools.info".  Поки що ця система не є загаль...
Політика
Із 24 січня 2020 року заступнику Житомирського міського голови Олександру Шевчуку встановлено 70% надбавки до посадового окладу. Відповідне розпорядження мер Житомира Сергій Сухомлин підписав 23 січня. "Встановити з 24 січня 2020 року надбавку за високі досягнення у праці у розмірі 70% до посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг та вислугу років заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Шевчуку Олександру Сергійовичу",...
Суспільство
Про це повідомляє голова Житомирської ОДА Віталій Бунечко: "Для вирішення конфлікту, який стався на Житомирському лікеро-горілчаному заводі, за втручанням голови обласної державної адміністрації, керівництвом Державного управління справами було звільнено Генріха Левановича Мікаєляна з посади директора підприємства. 25 листопада колектив ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" звернувся до Президента, Прем’єр-міністра України та керівника Державного управ...
Суспільство
Господар розповів, що коли виявив пожежу, вже горіли двері в будинок та вогонь заблокував вихід. Також палали вся покрівля цегляної оселі та прибудова, в якій знаходилися літня кухня і приміщення котельні. Ще до прибуття рятувальників чоловік встиг врятувати через вікно трьох дітей та дружину. На щастя, ніхто з них не постраждав.
Культура
Голова обласної ради Володимир Ширма 23 січня нагородив переможців Житомирської обласної краєзнавчої премії ім. Миколи Костриці. За результатами розгляду робіт, що були подані на конкурс, першу премію присвоєно Ірині Копоть за видання народного музею Бориса Лятошинського: щорічник "Митець – культура – виміри часу" (5 випусків) та нотні видання "Музична скарбниця Волині" (7 зошитів); другу премію отримала Віталія Яковлєва за монографію "Бурштиновий промисел...
Суспільство
Житомирська міська рада продовжить оренду приміщення по Великій Бердичівській, 52 приватному університету "Україна". Відповідний проект рішення виконкому оприлюднили на сайті мерії. "Надати дозвіл на укладання договорів оренди на новий термін до 30.06.2020 вищому навчальному закладу Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" нежитлових приміщень за адресою вул. Велика Бердичівська, 52 площею 890,3 кв.м для здійснення освітньої діяльності з...
Суспільство
23 січня група піротехнічних робіт Управління ДСНС у Житомирській області знищила 35 мінометних мін часів минулих війн, що були виявлені напередодні на полі, поблизу с. Ставище Брусилівського району. На небезпечне відлуння війни у кількості 20 штук натрапили "мисливці" за металобрухтом. Про це вони одразу ж сповістили рятувальників. Фахівці ДСНС, які прибули до місця виклику, обстеживши прилеглу територію, виявили загалом 35 мінометних мін калібром 120 мм.
Суспільство
23 січня під головуванням першого заступника міністра у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Антона Колумбета відбулась селекторна нарада щодо соціального захисту учасників АТО/ООС та внутрішньо переміщених осіб, зокрема забезпечення їх житлом. Житомирську область на селекторній нараді представляв перший заступник голови ОДА Володимир Федоренко. За словами Антона Колумбета, Уряд проводить робота щодо створенню но...