Під чию дудку грають житомирські комуністи?

Позиція представників Житомирського обкому Комуністичної партії України давно викликає у мене подив. Пропагуючи рівність соціальних прав, будучи у парламентській більшості, вони часто у регіонах вдаються до цікавих і подекуди непередбачуваних піар-кроків.

Один із таких – ніби-то підтримка працівників тролейбусно-трамвайного управління у Житомирі. Як відомо, у ТТУ роками існує проблема невчасного розрахунку із людьми: борг може накопичуватися місяцями. Одного разу водіям, кондукторам і слюсарам урвався терпець – і вони оголосили акцію протесту, не випустили на лінію електротранспорт. Це було за часів міського голови Віри Шелудченко. Про той скандал гуділа вся Україна. Я особисто спілкувалася із працівниками управління і чула їхні нарікання, що не можуть дозволити собі елементарних речей. М’ясо для них взагалі є делікатесом. Таким станом справ не могли не скористатися політики. Представники геть усіх більш-менш презентабельних політичних сил навідувалися у ТТУ, обіцяли їм манну небесну. Під час страйків людей із ТТУ комуністи чи не першими “ломилися” захищати їхні права. Цей захист уособлювався з “газелькою”, оснащеною аудіосистемою, звідки лунали вимоги негайно розрахуватися з пролетаріатом. Ходять чутки, що така політична гіперактивність пов’язана з тим, що профком ТТУ дружить із місцевими комуністами. Тому вони першими дізнаються, коли має бути страйк, і на своїх “бронетранспортерах” поспішають пообіцяти вирішення усіх проблем. Свою лють і гнів, у свою чергу, що цілком зрозуміло, виливають на міську і обласну владу, де більшість – УВАГА – становлять їхні партнери у Верховній Раді.

15 лютого, коли у ТТУ вкотре зібралися рятівники, голос комуністів чомусь не чути було. Напевно, тому, що там було занадто багато представників влади, які не дозволили “червоним” грати першу скрипку.

Але, як на мене, найбільший резонанс викликала “сходка” комуністів біля “Житомиробленерго” 13 лютого. Активісти волали про несправедливість відключення від електроенергії станції ІІІ підйому водоканалу, внаслідок чого без води лишаються десятки тисяч житомирян. Про цю подію було написано на сайті Житомирської міської ради. Судячи з такої “злагодженості” комуністів і офіційного повідомлення мерії, взаємної зацікавленості, можна дійти висновку, що це піар-технологія. Хоча сам міський голова Володимир Дебой дуже часто на всіляких прес-конференціях закликає своїх опонентів не піаритися...

Так от власне після цього мітингу під стінами обленерго у ЗМІ з’являються коментарі різних експертів, як вони себе вважають, що, наприклад, треба націоналізувати обленерго і тоді відключень більше не буде. Проте це, зауважу, гасло націоналістів. “Експерти” ці стали пристрасними публічними захисниками простого народу, щойно отримавши горде звання помічника народного депутата. Я глибоко переконана, що такі вислови є щонайменше проявом дилетанства. Значно більше обурює факт, що згадану комунальну проблему використовують задля власної реклами. Ніхто ще не спромігся реально запропонувати план порятунку міськводоканалу.

Про тісні зв’язки Дебоя і комуністів свідчить ще один факт. Коли вкотре на сесії міськради порушили питання перенесення пам’ятника Леніна, вийшли на мітинг “червоні” з вимогою недопустити цього. Дебой, спираючись на думку “громади” (там було до 100 осіб), вирішив залишити цю проблему у спокої. Тоді комуністи-депутати віддячили у міськраді, проголосувавши за виділення коштів з міського бюджету на нове службове авто міському голові. Певна річ, це не єдина історія, яка пов’язує міську владу з “червоними”.

Одне ясно, що за нинішньої каденції міської ради тільки двоє депутатів КПУ. А наступного разу їх може взагалі не бути. Акції протесту, страйки, до яких “примазуються” житомирські представники колись могутньої партії, нагадують шоу. Житомиряни вже давно не звертають уваги на масові заходи - незалжено від того хто організатор, - бо здалеку відчувають фальш.

Олена Галагуза
18.02.2012