Боєць «тридцятки»: «Буде лізти ворог — буду бити, скажуть йти в наступ — піду в наступ»

Ярослав один із тих, хто свідомо прийшов до війська. «Ярік», - так називають побратими хлопця.

Про юного і хороброго бійця розповідається в матеріалі 30-ої окремої механізованої бригади ім. князя Костянтина Острозького.

Коли розпочались бойові дії на Сході України, Ярославу було лише 14 років, як тільки виповнилось 18 одразу ж прийшов до військового комісаріату.

Стати військовим мріяв з самого дитинства, те,що війна, не злякало, навпаки, ще дужче хотів піти до війська. Адже в 2015 році загинув його найкращий друг, - розповідає Ярослав. Він та ще семеро вояків їхали на БТР.

-В мого друга влучила куля ворожого снайпера, снарядом підбили також і БТР, де й загинули інші хлопці. – Йому тоді було 22 роки. - Хочу відімстити за нього та всіх тих хлопців, що віддали життя за Україну.

Родом хлопець з Вінницької області.

В свої 20 років чітко знає свою мету: «Буде лізти ворог - буду бити, скажуть йти в наступ - піду в наступ». Та найбільш заповітна мрія Ярослава - наша перемога над ворогом!

Захищати Батьківщину від російських окупантів, це сімейна мета, адже старший брат Яріка теж воює на Сході України в складі 57-ї бригади.

Вдома на Ярослава чекають люблячі батьки, які хвилюються та кожного дня телефонують до свого сина, щоб почути по ту сторону слухавки таке бажане для батьків слово «Привіт мамо» та з нетерпінням чекають повернення додому своїх двох мужніх синів.

В житті Яріка ще багато планів, один з них – це стати бойовим офіцером ЗСУ!

Та хороший, дружній колектив, який він зустрів на війні – це найбільше, з чим може поталанити в житті, - вважає Ярослав!

30 окрема механізована бригада ім. князя Костянтина Острозького