Програма уряду: олігархам - пільги, народу - тарифи

Кабінет міністрів України на засіданні 27 лютого схвалив програму активізації економіки на 2013-2014 роки. За оцінками прем’єра Миколи Азарова, на програму розвитку економіки потрібно близько 380 мільярдів гривень.

Нагадаємо, що ця програма опрацьовується в Кабміні вже декілька місяців, а опікувався її розробкою перший віце-прем'єр Сергій Арбузов.

Окрім ліквідації податкових пільг з нової редакції програми зник пункт про обов’язкове декларування доходів для всіх українців.

Також уряд не включив в документ ініціативу підвищити митні ставки в два рази для всі груп товарів. Зникли з програми і пункти про прийняття закону "Про азартні ігри" та ліквідації схем з оптимізації податку і єдиного соціального внеску.

За задумом урядових чиновників, джерелами фінансування програми будуть кошти з держбюджету, кошти міжнародних фінансових організацій, приватні інвестиції і механізм держгарантій.

Сама програма має не стільки практичний характер, скільки популістський і свідчить про неформальний старт президентської кампанії Віктора Януковича.

Але, не зважаючи на це, обійдеться українській економіці вона недешево. Зате чиновники отримають чергову можливість сісти на фінансові потоки і направляти їх в потрібному напрямку.

Головним спірним моментом програми стало питання скорочення податкових пільг. В першій редакції документу пропонувалося здійснити ревізію податкових пільг і за її результатами скоротити їхню кількість.

На цьому наполягали міністри наближені до президентського кола. Проте опір зі сторони лобістів великого бізнесу виявився колосальний. В результаті від цієї ідеї відмовилися. Але це не означає, що до неї більше не повертатимуться.

Загалом програма активізації економіки як завжди складається з розмитих пунктів на кшталт: Підвищення конкурентоспроможності економіки та покращення інвестиційного клімату; Підтримка національного виробника і реалізація політики імпортозаміщення; Розвиток високотехнологічних перспективних секторів; Структурні реформи у стратегічних секторах; Збільшення обсягів експорту українських товарів та послуг.

На практиці це виглядатиме приблизно так: уряд випустить ОВДП, збільшить державний борг, щоб направляти кошти на фінансування збиткових проектів, попросить кредити на добудову Дністровської ГЕС та високовольтних ліній передач у міжнародних фінансових інститутів, обмежить імпорт, захищаючи бізнес-інтереси своїх спонсорів та дасть пільги олігархам, які виводять прибутки в офшори.

Показовим на цьому фоні є слова віце-прем'єра Юрія Бойка, який опікується промисловістю та енергетикою. Зокрема, Бойко заявив, що наразі уряд веде переговори про запуск п’яти підприємств: двох феросплавних заводів, двох нафтопереробних та "Карпатнафтохіму".

"Запуск цих підприємств дасть нам додатково протягом року приблизно 60 мільярдів гривень промислового виробництва. Це майже 2% зростання промвиробництва", - заявив Бойко.

При цьому Бойко не повідомив про основні причини зупинки цих заводів і вимоги їхніх власників. Отже допоможемо в цьому віце-прем'єру.

Почнемо з Запорізького феросплавного та Стаханівського феросплавних заводів, що належать структурам групи "Приват" Ігоря Коломийського та Геннадія Боголюбова. Підприємства не працюють з грудня 2012 року через високі ціни на електроенергію, яка є для них основним енергоносієм.

Перед цим Коломойський тривалий час вимагав від уряду знизити тарифи для свої підприємств організовуючи мітинги працівників. Потім погрожував звільнити тих самих працівників. Організував масову піар-кампанію у ЗМІ щодо важкої долі феросплавної галузі. Звільнив працівників. Зупинив заводи.

Основним аргументом олігарха була нерентабельність виробництва через високі тарифи та засилля імпортної продукції. В той же час Коломойський продавав українські феросплави по заниженим цінам своїм компаніям за кордоном, які вже реалізовували їх за ринковими цінами.

Прибутки осідали в зонах с помірним податковим кліматом, а у бухгалтерській звітності українських феросплавних заводів з'являвся основний аргумент нерентабельності - збитки.

В результаті, уряд підписав з феросплавщиками меморандум про встановлення прийнятних тарифів. Тепер відновити виробництво на ЗФЗ і СФЗ планується на початку березня.

Плюс один бал на користь Коломийського і мінус доходи Ахметова, адже різницю на яку зменшено тариф доведеться покрити в тому числі і його підприємствам за рахунок так званого перехресного субсидування.

Схожа ситуація і з вітчизняними нафтопереробними заводами – вони також не працюють через нерентабельність і дошкульних імпортерів.

Роботу Одеського НПЗ (належить "Лукойлу") було зупинено в 2010 році у зв’язку зі зміною схеми поставок нафти. В той час підконтрольна Привату "Укртранснафта" - оператор українських нафтопроводів - розвернула прокачування нафти в напрямку "Укртатнафти", обрізавши цим самим доступ до ресурсу.

Лисичанський НПЗ (належить "Роснєфті") зупинено навесні 2012 року, оскільки уряд відмовився вводити загороджувальні мита на імпорт. При цьому завод в 2011 році показав прибутки, виробляючи пальне з нафти материнською компанії, тоді ще ТНК-ВР, і експортував його назад в Росію.

Віце-прем'єр-міністр Юрій Бойко ж повідомив, що заводи невдовзі відновлять роботу не дивлячись на те, що рішення про імпортні мита ще не прийняті. Але таке питання однозначно розглядається про що напередодні повідомив міністр енергетики Едуард Ставицький.

Окрім того, у ЗМІ з'явилася інформація, що у цих НПЗ невдовзі зміняться власники. Якщо мита введуть, то щасливі власники НПЗ отримають можливість модернізувати виробництва за рахунок споживачів.

Плюс два очка на користь Коломийського – він контролює Кременчуцький НПЗ і ще два заводи на Західній Україні, які виробляють морально застаріле пальне. Можливо він і їх запустить.

"Розмови про мита, які зараз ведуться в міністерстві, - це не що інше, як шлях до жорсткого монополізму, шлях до залежності від постачальників сировини і шлях до непрозорості системи в цілому. Мита піднімуть ціни на пальне на 1,0-1,3 гривні за літр. І навіщо? Щоб власники НПЗ отримали надприбуток і нібито зробили за ці кошти реконструкцію. Але ці заводи 12-15 років тому були продані за копійки з однією умовою - реконструкція НПЗ. Виходить: український народ двічі заплатить власникам заводів", - відреагував на ініціативу співвласник групи "Континіум" (мережа WOG) Ігор Єремєєв.

Що ж стосується стимуляції роботи виробника полівінілхлориду та каустичної соди "Карпатнафтохіму", то на його користь можуть ввести мита на імпорт полівінілхлориду та дозволити імпортувати нафтопродукти без сплати мит, які йому потрібні для виробництва. Підприємство належить російському "Лукойлу".

Родзинкою урядової стимуляції економіки можна вважати 10 мільярдів державних гарантій для підтримки гірничо-металургійного сектору. Тобто, олігархам, в першу чергу Ахметову, як головному металургу, дозволять залучити 10 мільярдів гривень під гарантії уряду, оскільки вони, поназбиравши активів, нібито не в силах їх модернізувати самостійно.

При цьому тема трансферного ціноутворення їм також не байдужа (експорт через офшори з метою оптимізації прибутків). Невже після цього Ахметов поверне мільярди з офшорів? Хто в це вірить?

Звичайним українцям з програми активізації економіки нічого не перепаде. Єдине, що їх чекає це ріст тарифів на газ, електроенергію, та теплову енергію.

Про це вкотре нагадав МВФ, який не збирається кредитувати уряд без росту тарифів, а кошти Україні потрібні – програми ж розвитку економіки (читай "пільги для олігархів без будь-яких зобов'язань") дорого коштують.