Житомирська котельня стала предметом торгу

21 березня 2013 р. Житомирський міський голова Володимир Дебой скликав термінову прес-конференцію із не дуже веселого приводу. З’ясувалося, що місто може позбутися котельні на вул. Жуйка, 12, яка належить КП “Житомиртеплокомуненерго”. Передісторія цієї, безумовно, скандальної теми сягає ще 2007 р., коли міська рада взяла кредит “Західінкомбанку” у розмірі 10 млн грн для тоді ще не комунального, а орендного підприємства теплових мереж “Житомиртеплокомуненерго”.

Володимир Дебой нарікає на попередню владу у місті, яка уклала договори з банком, гарантуючи платоспроможність завдяки стратегічному об’єкту. Занепокоєння викликає і той факт, що судова тяганина по скасуванню рішення міськради від 17.08.07 №343 “Про надання дозволу та отримання кредиту” на стадії Вищого адміністративного суду вже у лютому цього року нічого хорошого для Житомира не передвіщає – скарги в інтересах ради не задоволені. Таким чином, виникла реальна загроза, що через несплату того кредиту котельню на Жуйка заберуть. Міський голова зауважив, що спритників прибрати до рук котельню, яка із потужностями коштує щонайменше 300 млн грн, вистачає. Маразм ситуації у тому, що нині борг становить всього 16,2 млн грн разом з усіма нарахованими відсотками.

“Це рішення суперечило трьом законам: “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про приватизацію об’єктів державної і комунальної власності”, “Про теплопостачання та захист стратегічних підприємств, що подають тепло об’єктам соціальної сфери”, - наголосив Дебой про той горезвісний документ, датований 2007 р., через який він став сьогодні заручником.

За словами Дебоя, власне котельня апріорі не може бути предметом застави. А тому, щоб бодай якось скерувати ситуацію у менш критичне русло, як думає міський голова, треба змінити заставу із котельні на майданчики тролейбусно-трамвайного управління. До речі, колись ці об’єкти також були під заставою.

Через такі лихі новини котельня може втратити 5 млн Євро кредиту Європейського банку реконструкції і розвитку, які мали бути видлілені на модернізацію мереж.

“Це може бути втрата іміджу і міської ради, і України, бо дане питання розглядалося на рівні Кабінету Міністрів і є першим пілотним проектом у країні, який проходить у нас”, - повідомив Дебой.

Щоб недопустити фінансового колапсу, Дебой подав заяви у прокуратуру, СБУ щодо порушення клопотання перед Верховним Судом України про перегляд рішення Вищого адміністративного суду України.

Але чому так запізно міський голова став бити на сполох? Невже була надія, що чесні суди захистять міську котельню від бажаючих прибрати її до своїх рук?

В ексклюзивному коментарі 0412.uaекс-міський голова Віра Шелудченко, яка підписувала ті горедокументи із банком, мала на те усі підстави.

“У міста були серйозні проблеми із газопостачанням, тому і був взятий цей кредит. Адже йшлося про те, щоб Житомир забезпечити теплом, і в нас іншого виходу не було”, - повідомила Шелудченко.

Тоді Житомир був забезпечений опаленням, веде далі Віра Шелудченко. Екс-керівниця міста додає, що доводилося постійно контактувати із банком і домовлятися про певні поступки, скажімо, відтермінування кредиту. Щодо нинішніх закидів на свою адресу, то Шелудченко вважає їх не обгрунтованими.

“Я Дебою передала комунальні підприємства із незначними боргами. Подивіться, у якому стані вони сьогодні”, - наголосила Шелудченко.

Закликає вести активніші перемовини із “Західінкомбанком” Володимира Дебоя і депутат Житомирської міської ради Олег Горай.

“По-перше, жодного рішення щодо звернення стягнення на заставлене майно немає, тому ніхто її забрати поки не може. Справа не тільки в тому, що є борг перед банком. Очевидна байдужість міської влади, бо вона бездіяльна у вирішенні цієї проблеми. У судових розглядах від міської ради брала участь заступник міського голови Галина Семенець. І вона, як юрист, мала б фахово підійти до справи і спрогнозувати усі наслідки. Але, на мою думку, програшні суди вигідні для когось. Фактично міська влада зайняла позицію вичікування: мовляв, є 16 млн грн заборгованості, а ми не будемо нічого робити” , - говорить Горай.

Депутат додав, що Дебой і його команда не шукали можливості погашення боргу хоча б на перспективу.

“За класичною схемою рейдерського захоплення, за допомогою судових рішень комерційні структури можуть дійсно забрати котельню. Наскільки я знаю, існує зацікавленість кількох комерційних установ щодо котельні на Жуйка, 12. А враховуючи, як деякі судові рішення затягуються, а потім прискорюються, нічого хорошого не випливає. І міська влада, повторюся, мала б адекватно і швидко реагувати на ці суди”, - наголосив Олег Горай.

Щодо ідеї міського голови змінити заставу котельні на майданчики ТТУ, депутат не чув, аби когось із його колег запрошували до цієї дискусії.

“З одного боку, міський голова каже, що те рішення (завізоване Вірою Шелудчено у 2007 р. - автор) було прийнято всупереч законам, а з іншого боку, він наштовхує депутатів на той самий шлях. ТТУ відібрати буде простіше, бо воно не є таким стратегічним з точки зору безпеки людей підприємством. Не треба міняти шило на мило, а слід обрати чітку позицію захисту у суді. Кошти, що тоді були взяті у кредит, використали, надіюся, за призначенням. А сьогодні треба шукати компромісні і грамотні юридичні рішення. Наразі я не бачу з боку Володимира Дебоя підходу господарника. Я би радив йому шукати кошти або принаймні механізми залучення коштів для погашення цього кредиту”, - зазначив Горай.