Дослідження: 84% батьків підтримують сексуальну освіту в школах, але і в них, і в учителів багато упереджень

Абсолютна більшість батьків і вчителів погоджуються з тим, що в школах треба викладати сексуальну освіту, однак далеко не всі педагоги упевнені у своїх можливостях, а також багато з них мають низку упереджень.

Про це йдеться у дослідженні аналітичного центру Cedos у партнерстві з агенцією Info Sapiens на замовлення Фонду ООН у галузі народонаселення (UNFPA) та за підтримки Міністерства освіти та науки України.

Так, твердження «у школах має бути статеве виховання» повністю підтримують по 60% батьків і вчителів. Певною мірою підтримують 24% батьків та 23% учителів. Лише 8% і 9% відповідно проти цього.

Найбільше вчителі і батьки підтримують початок сексуального виховання з 1 та 5 класу. Так, з першого класу це робити пропонують 16% педагогів та 12% батьків, з 5 класу — 18% та 25% відповідно.

Найпопулярніші ідеї щодо форматів такого навчання — лекції спеціалістів (медиків чи інших експертів). Їх підтримують 47% батьків та 58% вчителів.

Близько 40% вчителів упевнені у власних знаннях з окремих (чутливих) тем сексуальної освіти та у своїй спроможності обговорювати їх з учнівством.

«Проте ситуація з готовністю дещо відрізняється, якщо звернути увагу не на суб’єктивні оцінки самих вчителів. В опитуванні та на фокус-групових дискусіях деякі з них транслювали стереотипи, міфи та установки», — йдеться в дослідженні.

Детальніше про стереотипи

Для багатьох, мабуть, найцікавіше з дослідження — які найрозповсюдженіші стереотипи серед українських батьків та вчителів.

Так, 65% батьків висловили таку позицію: якщо дівчина носить коротку спідницю та яскравий макіяж, цим вона спонукає хлопців до залицянь.

44% заявили, що «нетрадиційна орієнтація потребує лікування», 38% були протилежної думки, 21% — важко відповісти.

31% батьків виступили за заборону абортів, 30% вважають, що наявність декількох сексуальних партнерів — розбещеність. 35% думають, що обговорення питань контрацепції підштовхує дітей до початку/активнішого сексуального життя. 27% назвали соромним секс до шлюбу.

Крім цього, 26% батьків сказали, що ВІЛ-позитивні діти не повинні навчатися разом з іншими дітьми.

Тепер про стереотипи серед наших учителів:

• дівчина, яка носить коротку спідницю та яскравий макіяж, спонукає хлопців до залицянь — 63%;
• нетрадиційна орієнтація потребує лікування — 36%;
• аборт має бути заборонений в Україні — 33%;
• молоді люди, які мали декількох сексуальних партнерів, є розбещеними — 31%;
• обговорення питань контрацепції підштовхує дітей до початку/активнішого сексуального життя — 23%;
• займатися сексом до шлюбу соромно — 27%;
• ВІЛ-позитивні діти не повинні вчитися разом з іншими дітьми — 19%.

Сексуальна освіта: як школярам у Німеччині розповідають про це

Більшість українських батьків підтримує викладання сексуальної освіти у школах. У німецьких школах цей предмет викладають вже пів століття, однак і тут він викликає бурхливі дискусії.

Сексуальна освіта: під час дискусії у школі Гановера (архівне фото)

Більшість батьків і вчителів в Україні вважає, що у школах треба викладати сексуальну освіту. Разом з тим, не всі педагоги упевнені у собі, а багато з них мають низку упереджень. Про це йдеться у новому дослідженні аналітичного центру Cedos у партнерстві з агенцією Іnfo Sapіens на замовлення Фонду ООН у галузі народонаселення (UNFPA) та за підтримки міністерства освіти та науки України. Майже половина (44 відсотки) респондентів заявила, що "нетрадиційна орієнтація потребує лікування", а третина (31 відсоток) батьків виступила за заборону абортів.

Якщо Україна лише шукає оптимальний формат для викладання сексуальної освіти у школі, у Німеччині до цієї делікатної тематики почали звертатися ще після Другої світової війни. У комуністичній Східній Німеччині тему "репродуктивності" у рамках уроків біології почали вивчати у 1949 році, а у ФРН сексуальна освіта у школах бере початок у 1969 році, коли з урядової ініціативи було видано перший шкільний "Атлас статевого виховання". Однак обов'язковим викладання цього предмету в усіх 16 федеральних землях стало лише з 2002 року.

Хто відповідає за сексуальну освіту німецьких школярів

У Німеччині з її федеративним державним устроєм сексуальну освіту школярства вважають суспільною задачею, тож і відповідальність за неї сконцентрована не в одних руках, а одразу на кількох рівнях: за це питання відповідають Федеральний центр просвіти з питань здоров'я (BZgA), земельна влада та громадські організації. Федеральний центр сексуальної освіти розробляє загальні концепції та спільно з іншими державними установами та міністерствами стежить за дотриманням стандартів викладання для різних вікових груп школярів.

Міністерка у справах молоді, сім'ї та здоров'я Кете Штробель (п) та школярка із першим "Атласом сексуального виховання", 1969 рік

Коли починати викладати предмет, на яких темах акцентувати увагу - все це перебуває у веденні земельних міністерств освіти, а сама шкільна програма сексуальної освіти може дещо відрізнятися у різних федеральних землях. Наприклад, у Гамбурзі школярам з другого класу пояснють, що таке "приємні" і "неприємні" дотики, як можна говорити на тему сексу, не вживаючи вуличного сленгу. "Таким чином демонструється, що в рамках сексуального виховання можна говорити не лише на медичні теми", - зазначила в інтерв'ю газеті Süddeutsche Zeіtung начальниця відділу земельного педагогічного інституту Гамбурга Беате Пролль (Beate Proll).

У навчальних планах різних земель констатується, що сексуальне виховання - спільна задача для батьків і вчителів. У деяких школах встановлено скриньку, у якій учні можуть анонімно залишати записки із запитаннями, які згодом обговорюватимуть публічно. "Батьки мають право на доступ до матеріалів і методів, але не повинні ухвалювати рішення про те, будуть чи не будуть обговорюватися ті чи інші питання", - пояснює Пролль. До речі, Конституційний суд Німеччини у Карслруе ще у 1977 році підтвердив, що сексуальне виховання - частина, так би мовити, "державного замовлення" у галузі освіти.

Нарешті, понад 1600 громадських організацій та Центрів планування сім'ї, найвідоміші з яких Pro Famіlіa та Deutsche AІDS-Hіlfe, допомагають консультаціями та інформаційними брошурами. До слова, їхнє поле діяльності охоплює усі верстви населення, а не лише школярство.

Успішна концепція

Загалом, сексуальна освіта у Німеччині спрямована на підвищення знань з питань репродуктивного циклу, зміни тіла у період статевого дозрівання, ефективності різних методів контрацепції. З іншого боку, сексуальна освіта має на меті дати можливість широкому загалу (і конкретним цільовим групам) сформувати позитивне ставлення до сексуальності, з відповідальністю за себе і за партнера. Вона має на меті підтримку розвитку самовизначення та ідентичності людини, системи особистих цінностей та особистого життя в перспективі. Таким чином, викладання цього предмету у школах носить подвійну мету, яка поєднує ціль зменшити поширення венеричних хвороб та небажаних вагітностей із більш широкою концепцією здорового життя і благополуччя - те, що німецькою заведено називати "почуватися добре" (wohlfühlen). Наголос робиться і на повазі, прийнятті, толерантності та емпатії до інших.

Німецький підхід до сексуальної освіти у школах за ці роки продемонстрував свою ефективність. Принаймні, на це вказують статистичні дані Федерального центру сексуальної освіти: наприклад, кількість підліткових вагітностей у період між 2004 та 2013 роками скоротилася удвічі (7500 проти 15000 у 2004-му). Іншим своїм успіхом у відомстві вважають те, що завдяки урокам сексуальної освіти німецька молодь демонструє вищий рівень обізнаності із фізіологією людини, відповідальніший підхід до контрацепції та кращі комунікаційні навички у спілкуванні з партнерами та батьками на тему статевого життя. Опитування на тему підліткової сексуальності у ФРН проводять з 1980-х років. Результати останнього десятиліття вказують на те, що молоді люди у Німеччині вважають, що мають високий рівень обізнаності із цією тематикою.

Детальніше по темі за цим посиланням.

Джерела: Павло Калашник, hromadske.ua та dw.com