• Головна
  • Доки смерть не розлучить нас: Історія великого кохання Миклухо-Маклая. ВІДЕО
11:25, 17 лютого 2021 р.
Надійне джерело

Доки смерть не розлучить нас: Історія великого кохання Миклухо-Маклая. ВІДЕО

Доки смерть не розлучить нас: Історія великого кохання Миклухо-Маклая. ВІДЕО

Ми не дарма вирішили опублікувати цей матеріал, оскільки мало хто знає, що відомий мандрівник деякий час жив на Житомирщині – у Малині. А ви про це знали?

Миклухо-Маклайбув людиною надзвичайно талановитою, ерудованою і відчайдушною. В нього була якась внутрішня харизма, вміння знаходити спільну мову як з політиками, бізнесменами, так і простими людьми і навіть з тубільцями-канібалами.

Він вмів закохати у себе. Та ще з молодих років дав собі обіцянкуне обтяжувати себе сімейними зобов’язаннями, оскількивирішив покласти своє життя на вівтар науки. Також він добре розумів, що може будь-коли загинути, чи захворіти тяжкою недугою, що принесе біль його близьким.

Однак, як говорять, «серцю не накажеш».У 35-річномувіці, будучи вже відомим вченим, після тривалого перебування серед папуасів, він прибувдо Австралії, де й зустрівсвоє кохання. «Запізніле кохання Миклухо-Маклая» - назвав свій роман відомий український письменник Іван Корсак.

В Сіднеї Микола Миколайовичоселився на біологічній станції, збудованій за його безпосередньої участі.

Серед численних його знайомих був і відомий бізнесмен та політик, віце-прем’єр Нового Уельсу Джон Робертсон. Він увів «барона» Миклухо-Маклая (так величав його сіднейський істеблішмент) до кола свого сімейства.

Тут вчений влітку 1881 року познайомився з овдовілою 26- річною дочкою Робертсона на ім’я Маргарет Кларк. У віці вісімнадцяти років її видали заміж за заможного землевласника, але її чоловік помер через три роки, і Маргарет повернулася у будинок батька.

Ця тендітна миловидна жінка з ніжним овалом обличчя,довірливими і сумними очима, плавними неспішними рухами, що викривали урівноваженість характеру, була, як і батько, особою неординарною. Добре на ті часи освічена і начитана, Маргарет зовсім не була «синьою панчохою». Глибока релігійність поєднувалася в ній з романтичними шуканнями. Натура музично обдарована, така, що мала сильний і красивий голос, вона прекрасноіз захопленням грала на фортепіано.

У Миколи Миколайовича і Маргарет виявилося багато спільних інтересів. Молода жінка неодноразово бувала в Європі, переважно в Англії, де жила її заміжня старша сестра. У неї з Миколою виявилися спільні знайомі, у тому числі Наталія Герцен, – дочка відомого російського письменника, революціонера-демократа Олександра Герцена.

Молодій вдові більше не був милий отчий будинок. Маргарет подумувала про сценічну кар'єру, про те, щоб поїхати для вдосконалення свого таланту в Італію, а коли нею оволодівали смуток і туга, заговорювала про бажання перейти з протестантизму в католицтво і, давши обітницю безшлюбності, поступити в монастир. Але тут вона зустріла людину, не схожу на молодих джентльменів, що просили її руки, - овіяного славою російського мандрівника, симпатичного шатена з променистими очима і рудуватою борідкою, затягненою, немов памороззю, сивиною, - і закохалася в нього без пам'яті. Миколі Миколайовичу теж відразу припала до серця Маргарет.

Не усі вірять в любов з першого погляду, але саме вона спалахнула при першому знайомстві Миколи з дочкою Робертсона. Закохані намагалися наслідувати канони вікторіанської моралі, але пристрасть виявилася сильнішою за пуританські забобони. Вони таємно зустрічалися в затишних куточках на узбережжі і у будівлі біологічної станції. Для Миколи це не було тимчасовим захопленням.Спілкуючись з Маргарет, познайомившись з її характером, поглядами і принципами, Микола вирішив, що вона може стати його вірною і люблячою дружиною, якщо знадобиться – в далеких подорожах.

Майже не збереглося свідчень про розвиток їхніх стосунків до від'їзду Миклухо-Маклая в Росію. У його листах, написаних в цей період, жодного разу не згадується Маргарет. Лише на полях чернетки його листа Гордону про "Проект розвитку Берега Маклая" ми знаходимо багаторазово повторене слово "RITA" в обрамленні химерних орнаментів. Але історію їх любові можна простежити по двох фотографіях, подарованих Миколі його коханою. На обороті однієї з них, датованою 22 липня 1881 року, написано:

"Більше ніхто мене ніколи не матиме".

А на звороті іншої, її рукою накреслені шість латинських літер: N. В. D. С. S. U., за якими ховалися слова, близькі і зрозумілі тільки Миколі і Маргарет, що виражали сокровенну суть їхніх стосунків.

Майже століття опісля цю абревіатуру розгадала дружина одного з їх онуків, Еліс Маклай : "Nothing But Death Can Separate Us" ("Ніщо, окрім смерті, не може розлучити нас"). Мабуть, вже тоді вони вирішили одружитися, але умовилися не розкривати своїх планів, передбачаючи негативну реакцію її сімейства.

Після повернення з Росії Микола-Миколайович попросив у її батька руки і серця Маргарет.

Автор: К.і.н., почесний краєзнавець України В. І. Тимошенко.

Джерело: Ютуб-канал «Малинський міський краєзнавчий музей»

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#історія #мандрівник #відео #кіно #житомир #малин #історія #кохання #миклухо-маклай #житомирщина #житомирська #область #почуття #дослідження
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Оголошення
live comments feed...