• Головна
  • В музеї на Житомирщині зберігається картина «Ченці», яка приписується французькому художнику Трохиму Біго
ЖИВОПИС
19:00, 7 квітня
Надійне джерело

В музеї на Житомирщині зберігається картина «Ченці», яка приписується французькому художнику Трохиму Біго

ЖИВОПИС
В музеї на Житомирщині зберігається картина «Ченці», яка приписується французькому художнику Трохиму Біго

В художній колекції музею зберігається картина “Ченці”, яка приписується французькомухудожнику-караваджисту Трохиму Біго. Робота надійшла до Житомирського краєзнавчого музею з націоналізованої приватної збірки Ілінських-Стецьких.

Про життя Трохима Біго відомо дуже мало, відомості суперечливі. Живописець присвятив свою творчість релігійним сюжетам, наповнюючи їх трагічним гуманізмом, був послідовником традицій італійського художника Караваджо.

У XVII столітті cвіт починає втрачати гармонію. Це відчуття напруги і тривоги, почуття самотності людини перед ворожим світом гостро проявилося в картинах художників-караваджистів. Живописці шукають художні шляхи, що відображають особливості атмосфери епохи Контрреформації і релігійних усобиць. Засновником нової мистецької течії був італієць Мікеланджело Мерізіда Караваджо. Живописець писав сцени з повсякденного життя, використовуючи в якості натурщиків ворожок, вуличних хлопчаків і відвідувачів шинків, і передавав їх фігури підкреслено реалістично, майстерно граючи контрастами світла і тіні. Це був досить чесний погляд на навколишнє життя на той час. В релігійних композиціях Караваджо підкреслював бідність і людяність Христа та його послідовників, апостолів, святих і мучеників. Караваджо ніколи не використовував природне освітлення, налаштовуючи в студії світло таким чином, щоб сцени здавалися відбуваються вночі, а об'єкти виглядали немов освітлені гігантським прожектором. Вплив Караваджо було таким, що його художні методи породили цілу групу послідовників (караваджистів) і загальноєвропейський рух (Караваджизм).

Французький живописець Трохим Біго наслідує манеру великого італійця.

Горизонтальний формат картини “Ченці“ повністю заповнюють дві фігури монахів-францисканців, котрі стоять біля стола. Келія, де знаходяться монахи, занурена у пітьму і тільки неясне мерехтіння свічки, розсіюючи темряву, вихоплює з неї яскраво освітлені обличчя францисканців. Караваджистська манера “тенеброзо” зі скульптурним, пластичним ліпленням форми за допомогою світла та тіні створює насичену психологічним напруженням композицію. Художник надає фігурам об'ємність за рахунок градації темного і світлого. Саме тому на полотнах художників-караваджистов світло і темрява постійно борються один з одним. В цій боротьбі народжується відчуття роздумів, а переконливо життєві, реальні постаті і обличчя персонажів сповнені глибоких переживань, вони справді драматично виразні.

Монах ліворуч, тримаючи в руці одну з книжок, щось захоплено читає. Інші розкриті книги, які є символом науки, лежать обабіч нього на столі, підкреслюючи атмосферу пошуку потрібної богословської цитати. Праворуч інший монах, затамувавши подих, широко розкривши очі захоплено роздивляється Розп’яття, яке стоїть перед ним на столі, освітлене полум’ям свічки. Праву частину столу займає величезний розкритий фоліант, на якому лежить людський череп, який і є основою для трактування цієї сцени як композиції “ванітас”, насиченої глибоким містичним філософським змістом і констатацією тлінності життя. Череп — нагадування про неминучість смерті. Аналогічно тому, як портрет є лише відображенням колись живої людини, череп найвиразніше символізує тлінність людського життя. Темні силуети постатей францисканців добре читаються в розсіяному світлі свічки, полум’я якої створює містичне сяйво навколо голови монаха з Розп’яттям, додаючи композиції певного драматизму й динаміки. Світильник у даному випадку ніби “співучасник дії”. Олійна лампа, з якої ще йде дим; палаюча свічка є символами людської душі. Сяйво світильника нерівномірно вихоплює із сутінків обличчя ченців, їхні руки, деякі предмети.

В цій боротьбі світла з темрявою народжується відчуття роздумів. Композицію побудовано на контрастах чорних та гарячих брунатних кольорів. Водночас стриманий колорит підкреслює аскетичне життя монахів. Нічне світло формує колорит композиції. Живопис надає кольорам напруженого внутрішнього драматизму. Від полотна віє похмурим настроєм епохи, а світлі та темні кольори тільки посилюють ці відчуття.

Саме відчуття напруги і тривоги, почуття самотності людини перед ворожим світом гостро проявлялося в картинах караваджистів. Використання світлотіні дозволяло надати глибину зображенню, посилити «голографічний» ефект. В цьому і полягає унікальність стилю, завдяки якому картини караваджистів різко виділяються на тлі робіт сучасників. Хоча художні реформи Караваджо викликали протест у сучасників, які вважали його мистецтво грубим і позбавленим піднесеної ідеї, його самобутня творчість набрала чимало шанувальників і наслідувачів, які, оспівували в своїх полотнах напружені і сильні емоції - смуток, печаль, біль, тріумф, співчуття, обман, радість. Караваджизм отримав порівняно невелике поширення, але зробив величезний вплив на історію живопису.

Джерело: Житомирський обласний краєзнавчий музей, Фейсбук

Читайте також: У Житомирі 15 квітня планують завершити опалювальний сезон

Читайте також: Унікальні місця Житомирщини: дивовижний малинський підводний музей. ФОТО

Читайте також: Депутатка міськради про школу в центрі Житомира: Щоб умістити всіх дітей, у клас переобладнали навіть туалет

В музеї на Житомирщині зберігається картина «Ченці», яка приписується французькому художнику Трохиму Біго, фото-1

Трохим Біго. Ченці. 1620-1630 рр. Житомирський краєзнавчий музей

Оттавіано Леоні. Портрет Мікеланджело Мерізі да Караваджо. Бл. 1621 р.Бібліотека Маручелліана. Флоренція.

#краєзнавчий #музей #краєзнавство #виставка #карантин #житомир #житомирщина #житомирська #область #історія #новини #інформація #мистецтво #культура
0,0
Оцініть першим
Авторизируйтесь, чтобы оценить
Авторизируйтесь, чтобы оценить
Оголошення
live comments feed...