Як створювали музей при публічній бібліотеці у Житомирі

У м. Житомирі 10 квітня 1866 р. публічна бібліотека відкрила свої двері для відвідувачів.

З цієї нагоди в Житомирському обласному краєзнавчому музеї розповіли дещо цікаве з історії.

Нагадуємо, що бібліотека розміщалася у флігелі, який належав будинку губернатора [Устав, с. 9]. ЇЇ збірки на початковому етапі формувалися винятково за рахунок пожертвувань. В перші роки свого існування бібліотечний фонд нараховував близько двох тисяч томів.

Бібліотека працювала щоденно, крім святкових днів. Вхід був вільним. Користування читальнею було безоплатним, а ті, хто брав книги додому, повинні були сплатити внесок у сумі від 6 до 10 рублів. Для читачів регулярно друкувалися каталоги нових надходжень. Бібліотекою розпоряджався розпорядчий комітет. Першим її завідувачем протягом майже двох десятиріч був бібліотекар І.Ф. Шинкевич [Устав, с. 6, 19, 21, Костриця, Кондратюк, 2007, с. 199].

Відвідувачі бібліотеки крім читання книг і періодичних видань мали можливість ознайомитися із невеличкою збіркою гірських порід і мінералів, виставленої для огляду в приміщені читального залу. З цього приводу автор замітки, яким, очевидно, був І.Я. Рудченко, розміщеної на сторінках “Волинських епархіальних відомостей” у серпні 1876 року зауважив, що на той час “публика, обозревавшая её, удивлялась минеральным богатствам Волыни“, водночас “высказывала сожаление о неполноте коллекции”, яка “как бы наводила на мысль о музее” [Музей, 1876, с. 559].

Слід відзначити, що два роки перед цим у суспільстві вже обговорювали питання створення публічних музеїв. Однак думки розділилися, а сама ідея тоді не була реалізована. Одні, заснування таких закладів усіляко підтримували і вважали це безсумнівно корисною справою. На противагу їм другі до цього заходу відносилися з недовірою і скептично зауважували чи “Найдутся ли в местном обществе охотники посещать музей

не из одного любопытства а с более серьезными, научными целями” [Польза, 1874, с. 7].

У 1873 р. голова розпорядчого комітету бібліотеки Василь Миколайович Максимович звернувся до волинського губернатора Петра Аполлоновича Грессера і просив його посприяти “заведению при библиотеке местного музея”. Своє клопотання він мотивував наступним: “Принимая во внимание, что доставление публике всевозможных научных пособий, не только в иностранных городах, но в некоторых местах и у нас, в России, – образованы при городских библиотеках местные музеи, – что и в нашей библиотеке находиться несколько экземпляров местных горных пород и минералов, служащих как бы основанием для такового музея, – что Волынская губерния, по разнообразию почв, горных пород и минералов, представляет явление исключительное в целой России” [Отчет Распорядительного комитета, 1873/74, с. 3].

В той же час у Волинському губернському статистичному комітеті формувалася власна колекція. Тут зберігалися збірки гірських порід і мінералів, зібраних на теренах Волинської губернії геологом і археологом Г.Й. Оссовським, а також колекція старожитностей, яка складалася з предметів давнини, які надходили до комітету з різних куточків краю. Про її наявність свідчать дані В.П. Рогге, який на той час займав посади старшого чиновника з особливих доручень при Волинському губернаторові, губернського секретаря, а з 1873 р. дійсного члена і секретаря губернського статистичного комітету [Протокол, 1873, с. 7-8]. При цьому збірка Г.Й. Оссовського була недоступна для публіки, зберігалася в закупорених ящиках, нерозібрана і не упорядкована [Музей, 1876, с. 559].

Свого часу, передбачалося до геологічної колекції Г. Й. Оссовського додати зразки місцевих порід дерева та ґрунтів і створити на їх основі при статистичному комітеті сільськогосподарський музей.

У відповідь на клопотання голови розпорядчого комітету бібліотеки, губернська адміністрація доручила статистичному комітету провести перемовини і “изыскать возможность устроить один общий музей при каком-либо учреждении – комитете или публичной библиотеке, где это окажется возможнее и удобнее”.

Пізніше, а саме 3 листопада 1873 р. на черговому засідання комітету було зазначено, що досягнуто повну згоду щодо умов “которым может и должен удовлетворить подобный музей Волынской губернии”. При цьому зазначено, що його розміщення при комітеті не дозволяє приміщення. Тому “гораздо удобнее устроить музей при публичной библиотеке, где в настоящее время имеется необходимое для того помещение”. На цьому постановили: “предоставить председателю Распорядительного комитета публичной библиотеки В.Н. Максимовичу устроить согласно его предложению сельскохозяйственный музей при Житомирской публичной библиотеки, причем, просит его принять во внимание также и предложение комитета в особенности относительно пород лесса существующих в губернии”.

Тоді ж, згідно згаданої постанови статистичного комітету до публічної бібліотеки, було передано зібрані за його дорученням Г.Й. Оссовським у різний час на теренах Волинської губернії каміння, гірські породи і ґрунти. Робилося це з метою “образования склада музея”. Крім того, передбачалося при бібліотеці зібрати ґрунти і підґрунти Волинської губернії [Волынские губернские ведомости, 1875, с. 2, Крайко,1978, арк. 3-4].

У 1874 р. за розпорядженням повітового голови дворянства К.І. Симонича до бібліотеки було передано до 200 зразків ґрунтів з Житомирського повіту Волинської губернії [Ланчук, 1995, с. 10].

Пізніше, до цієї колекції додались близько 100 зразків гірських порід і мінералів, зібраних П.А. Грессером під час його поїздки по Волинському Поліссю у 1875 р. Надійшло також декілька пожертвувань від інших осіб. Станом на 1876 р. колекція складалася з 500 екземплярів гірських порід і мінералів. З 1876 року у щорічному звіті, в розділі “майно бібліотеки”, зазначалося, що при бібліотеці вже функціонує музей [Отчет Распорядительного комитета 1872/1873, с. 6].

Згодом, розпорядчим комітетом бібліотеки для колекції бібліотеки було придбано спеціальну геологічну шафу [Музей, 1876, с. 559-560; Отчёт Распорядительного комитета, 1876, с. 3, 7-8].

Сконцентровані в бібліотеці матеріали на той час ще не були впорядковані і систематизовані. За цю справу взялися голова розпорядчого комітету бібліотеки В.М. Максимович, знавець місцевої геології О.С. Стасенко, яким сприяв місцевий аматор К.А. Ромазанович. У 1877 р. О.С. Стасенко подарував від себе 153 зразки гірських порід. У цьому ж році роботи з наукової обробки, систематизації і каталогізації експонатів колекції бібліотеки були завершені, а у звіті розпорядчого комітету за 1877 р. було надруковано докладний каталог зібрання бібліотеки. Із звіту дізнаємося, що вона складалася із 586 палеонтологічних, мінералогічних і геологічних зразків [Отчёт Распорядительного комитета, 877, с. 7-9].

Поповнення збірки бібліотеки протягом декількох років, а згодом її упорядкування в підсумку привела до того, що “бездушные камни и земли Волыни, соеденившись вместе, в геологическом шкафу, приобретают название местного музея” [Рудченко, 1876, с. 27].

Джерела:

Волынские губернские ведомости. – 1875. – 9 апреля. – No 25. – С. 2.

Костриця М.Ю., Кондратюк Р.Ю. Житомир: Підручна книга з краєзнавства. – 2-е вид., випр. й доп. – Житомир: Косенко, 2007. – 464 с.

Крайко К.А. Возникновение и начальный период Волынского музея. Историческая справка. – Житомир, 1978 // Науковий архів бібліотеки Житомирського обласного краєзнавчого музею. – No 311. – 11 арк.

Ланчук Н.В. 130 років Житомирському обласному краєзнавчому музею (1865-1995) // Матеріали та тези наукової конференції до 130-річчя Житомирського краєзнавчого музею. – Житомир, 1995. – С. 10 – 14.

Музей при публичной библиотеке в Житомире // Волынские епархиальные ведомости. – Часть неофф. – 1876. – 16 августа. – No 16. – С. 559 – 560.

Отчёт Распорядительного комитета Житомирской Русской публичной библиотеки. За 1872/73 год. – Житомир, 1874. – 9 с.

Отчёт Распорядительного комитета Житомирской Русской публичной библиотеки. За 1873/74 год. – Житомир, 1875. – 14 с.

Отчёт Распорядительного комитета Житомирской Русской публичной библиотеки за 1876 год. – Житомир, 1877. – 15 с.

Отчёт Распорядительного комитета Житомирской Русской публичной библиотеки. За 1877 год. – Житомир, 1878. – 15 с.

Польза об учреждении публичных музеумов // Волынские губернские ведомости. – 1874. – Часть неофф. – 2 января. – No 1. – С. 7.

Протокол общего собрания Волынского губернского статистического комитета 26 мая 1873 года // Волынские губернские ведомости. – 1873. – 13 июня. – No 40. – С. 7 – 8.

Рудченко И. Десять лет Житомирской русской публичной библиотеки 1866 – 1876. – Житомир: Губернская типография, 1876. – 55 с.

Устав и дополнительные правила для Житомирской русской публичной библиотеки. – Житомир [б/д]. – 27 с.

Старший науковий співробітник відділу досліджень

Житомирського обласного краєзнавчого музею

Олександр Тарабукін

Читайте також: У Житомирі 15 квітня планують завершити опалювальний сезон

Читайте також: Унікальні місця Житомирщини: дивовижний малинський підводний музей. ФОТО

Читайте також: Депутатка міськради про школу в центрі Житомира: Щоб умістити всіх дітей, у клас переобладнали навіть туалет