У житомирському музеї зберігаються шаблі, що потрапили до колекції понад 100 років тому

Шабля проти демонів.

Тальвар - найбільш поширений вид старовинної шаблі Індо-Іранського регіону, що з'явився приблизно в XIII столітті і належить до великого сімейства східної зброї, яке походить від стародавніх вигнутих мечів, якими підкорювали Азію тюркські племена. Це була улюблена зброя раджпутів, кшатріїв і використовувалася аж до ХІХ ст. За міфологією стародавніх індійців, тальвар (талвар, тулвар) вважався одним з десяти знарядь богів, що використовувався у боротьбі проти демонів.

В колекції зброї Житомирського краєзнавчого музею є представники такого виду шабель, вони надійшли до музею у 1919-1920 рр. від Волинської губернської комісії. Зброя вражає своєю екзотичністю. В них поєднується легкість і руйнівна сила. Використовувалися як вершниками, так і піхотинцями. Тальваром з однаковою ефективністю можна було наносити рублячі, ріжучі і колючі удари. Помірно вигнутий клинок (довжиною в межах 100 см) може мати один або кілька долів, полуторне заточування (у більш пізніших моделях), розширення у вістря (елмань).

Особливо цікавою є одна характерна риса, за якою тальвар можна відрізнити від інших видів східних шабель. Це дископодібний ефес. Пряма рукоять з помітним потовщенням посередині, що вінчається великим диском з довгим шипом. Нерідко зустрічається s-образна або d-образна дужка. Така система, з одного боку, обмежувала свободу рухів кисті, не даючи вільно крутити шаблею, але з іншого - збільшувала контроль над клинком, посилювала удар та запобігала втраті зброї. За допомогою шипа можна було наносити удари на гранично близькій дистанції. Однак такий шип мали далеко не всі тальвари. Досить часто там знаходився невеликий виступ з наскрізним отвором, в який просмикували темляк. Тальвари нерідко прикрашалися геометричними або рослинними орнаментами, що наносилися на ефес. Крім того, клинок за допомогою золочення або різьблення міг бути декорований зображеннями тварин і богів. Піхви робили з деревини та обтягували оксамитом або шкірою. Ефес виготовляли з заліза, іноді з латуні або срібла.

На фото нижче - два тальвара з колекції зброї Житомирського обласного краєзнавчого музею, що виготовлені в кінці ХVІІІ - першій половині ХІХ ст.

Тетяна Гребельник

Головний зберігач відділу фондів

КЗ «Житомирський краєзнавчий музей»

Джерело: Житомирський обласний краєзнавчий музей, Фейсбук

Читайте також: У Житомирі 15 квітня планують завершити опалювальний сезон

Читайте також: Унікальні місця Житомирщини: дивовижний малинський підводний музей. ФОТО

Читайте також: Депутатка міськради про школу в центрі Житомира: Щоб умістити всіх дітей, у клас переобладнали навіть туалет