• Головна
  • Німецький кавовий сервіз «Тет-а-тет» — у житомирському музеї зберігається в минулому один із символів багатства та розкоші
ІСТОРІЯ
15:00, 11 травня 2021 р.
Надійне джерело

Німецький кавовий сервіз «Тет-а-тет» — у житомирському музеї зберігається в минулому один із символів багатства та розкоші

ІСТОРІЯ
Німецький кавовий сервіз «Тет-а-тет» — у житомирському музеї зберігається в минулому один із символів багатства та розкоші

В кінці ХІХ – поч. ХХ ст. вишуканий фарфор та ароматна кава були символом багатства та розкоші. Популярність вживання кави серед заможних верств населення призвела до зростання попиту на відповідний фарфоровий посуд.

Елегантні, витончені фарфорові вироби підкреслювали смак та багатство їх власників. Це в своє чергу сприяло розвитку фарфорового виробництва, зростанню його обсягів, підвищенню якості та вишуканості дизайну.

Читайте також: «Люди все більше перетворюються на паразитів», — на «алейці» між Чудновом та Дубище купа медичного сміття. ФОТО

Читайте також: Новим директором Житомирського бронетанкового заводу став Геннадій Гращенков

У Німеччині одним із центрів виготовлення фарфору в цей час була Нижня Сілезія. У 1881 році підприємець з Вальденбурга (зараз м. Валбжих, Польща), Герман Оме почав будівництво своєї фарфорової фабрики біля залізничної станції Соргау (Нідерзальцбрун) (зараз район Щавенко м. Валбжих). Імовірно для цього була використана частина спадщини його дружини.

Оснащенням та запуском в експлуатацію займався інженер Ернст Марія Бауер. Фабрика розпочала свою роботу у 1882 році. Центральний офіс спочатку розміщувався в Вальдербурзі, згодом, з квітня 1893 року, - в Соргау. Фабрика пропрацювала до 1930 року, економічна криза 1929 року призвела до її банкрутства.

На початку своєї діяльності фабрика Оме виготовляла чайні та кавові сервізи, столовий посуд, санітарний фарфор німецького, французького та англійського дизайну, вази, аксесуари для курців, свічники та інші предмети побуту. Фабрика спеціалізувалася на виготовленні надзвичайно тонких виробів, мала живописний кабінет, друкарню. Просувалася свою продукція через мережу магазинів, агенцій у Берліні, Гамбурзі, Лондоні. Брала участь в ярмарках у Лейпцигу. Здобула міжнародне визнання у 1891 році, коли отримала почесний диплом першого класу в Лондоні. В 1904 році виграла золоті медалі у Вроцлаві та світовій виставці в Сент-Луїсі за цікаві візерунки та особливі надглазурні прикраси.

Протягом своєї діяльності фабрика Оме виробляла два основні типи фарфору, які називалися «Clear Glaze» (прозора глазур) та «Old Ivory» (стара слонова кістка). Обидва типи випускалися у вигляді повних сервізів та безлічі аксесуарів популярних на той час, декорувалися геометричними та рослинними орнаментами, прикрашалися позолотою, деяка частина випускалася без прикрас.

В колекції ЖОКМ зберігається один із зразків продукції цієї фабрики – кавовий сервіз «Тет-а-тет», який відноситься до типу «Clear Glaze». До його складу входить 7 предметів: піднос (таця), кавник, цукорниця, дві чашки з блюдцями. Сервізи цього різновиду були розраховані на дві персони. За формою окремі предмети нагадують жіночу сукню вільного крою з воланами та хвилястими краями. Прикрашений позолотою, рельєфним деталями, рослинними візерунками, та розписом «Eglantine» (шипшина) сервіз був закуплений в 1979 році у жительки Житомира.

Читайте також: У мережі показали умови в оздоровчому таборі «Орлятко» на Житомирщині. ФОТО

Читайте також: Вже у травні стартує будівництво сміттєпереробного заводу в Житомирі

На жаль, легенда відсутня, тобто ми не маємо відомостей де і за яких обставинах він був придбаний. На чашках розміщені вензелі, на кожній окремий, які складаються з латинських літер: «CS», «WS». Присутність вензелів дає можливість припустити, що він був виготовлений на замовлення, можливо як подарунок на весілля. На денці предметів, які входять до сервізу розміщено клеймо зеленого кольору у вигляді корони, під якою розміщені одна над одною латинські літери «O» та «H», знизу напис по колу: «GERMANY» (Німеччина). На блюдцях додано назву прикраси «Eglantine» (шипшина). Клейма на сервізі свідчать про його виробництво на фабриці Генріха Оме у період з 1920 по 1930 роки.

Ірина Ілінбаєва, науковий співробітник історичного відділу

Житомирського обласного краєзнавчого музею

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#фарфоровий сервіз #житомирщина #житомирська #область #німецький #експонат #новини #інформація #краєзнавчий музей
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Оголошення
live comments feed...