Ружинська організація Українського товариства мисливців і рибалок святкує сторіччя!

У липні цього року Ружинська первинна організація Українського товариства мисливців і рибалок відзначає 100 років з дня заснування. Ружинське УТМР у Житомирській області – осередок ефективного розвитку мисливського господарства, охорони та раціонального використання тваринного світу, сприяння боротьби з браконьєрством та іншими порушеннями правил полювання та рибної ловлі.

Історія Ружинської організації УТМР бере свої початки з далекого липня 1921 року, коли делегати, які представляли Волинську губернію, повернулись з I Всеукраїнського з’їзду мисливців та рибалок у місті Харкові. Тоді було створено Волинський відділ Всеукраїнської спілки мисливців та рибалок у місті Житомир. З того часу почалась активна діяльність мисливців Ружинщини, які гуртували на місцях первинні організації мисливців та рибалок, створювали та задіювали різноманітні заходи та засоби для охорони і відтворення дикої фауни.

Читайте також: Пережила і голод, і війну: у Житомирській області ще одна довгожителька відзначила 90-річний ювілей!

Читайте також: У Житомирі на автівку чоловіка впав шматок бетону

За багато років діяльності змінювались керівники, обличчя мисливців, але мета залишалась завжди одна. Для Ружинського УТМР важливим заходом з відтворення мисливської фауни є охорона угідь від браконьєрів, суворе дотримання природоохоронного законодавства. Центральною фігурою у мисливській справі, звичайно, є єгер. Це людина, яка вповні контролює угіддя, яке закріплене за нею. Ця робота пов’язана з охороною, контролем, доглядом та наглядом за територією, збереженням природної фауни, захистом від хижаків. У Ружинському УТМР працює 6 єгерів: Василь Сокурець (с. Дерганівка), Сергій Ткачук (с. Зарудинці), Світлана Руденко (смт Ружин), Сергій Костюмінський (с. Бистріївка), Олександр Борисюк (с. Верхівня), Олександр Кича – мисливствознавець. Вже понад 30 років працює єгерем Олександр Борисюк. Людина, яка своє життя віддала благородній справі. За словами голови Ружинського УТМР Олександра Кичі, Олександр Олександрович – надзвичайно працьовита та віддана людина. Єгер з великої букви. Щодня він знаходиться на території угідь, не оминає жодного кутка, доглядає та контролює все дуже пильно. Олександр Кича каже: «З такої людини починається єгерство. Любов до природи, відповідальність, відданість справі і чесність – риси, які цілком характеризують Олександра Борисюка. Він і вдень і вночі контролює свої угіддя, захищає від браконьєрів, охороняє та відновлює фауну».

Сьогодні організація Ружинського УТМР налічує 340 мисливців. Це люди з усіх куточків колишнього Ружинського району, яких єднає азарт, любов до природи, чесне полювання. Щороку другого тижня серпня розпочинається сезон полювання. Десятки мисливців збираються разом, щоб гуртом полювати на пернатого чи пушного звіра. Крім полювань та охорони фауни, мисливці підтримують фінансово свою організацію, адже фінансування для УТМР не передбачене державою. Головними джерелами надходжень коштів є вступні, членські, цільові та добровільні внески, господарська діяльність. Ці кошти витрачаються на виплати зарплат, проведення організаційно-масових і спортивних заходів та на зміцнення матеріально-технічної бази товариства.

Весь колектив Ружинського УТМР гарним словом згадує колишнього голову УТМР Василя Івановича Столітнього. 36 років він віддано і чесно виконував свою роботу. Світлана Руденко згадує: «Василь Іванович – мисливствознавець від Бога. Він жив своєю роботою, жертвував своїм вільним часом, особистими потребами. Не було такого дня, щоб він не відстоював права мисливців, завжди опікувався товариством, як рідною дитиною».

Олександр Борисюк згадує Василя Івановича тільки гарним словом:

«З Василем Івановичем пропрацювали разом 30 років. Це була щира, добра, справедлива і порядна людина. Нікого ніколи не залишив без поради чи допомоги, завжди підказував, як і де можна придбати рушницю, як продати. Він знав усі тонкощі своєї роботи – це був професіонал з великої букви. І вдень і вночі Василь Іванович був на угіддях, виконував свої обов’язки вчасно і чітко. За 30 років роботи було всяке, але сказати про Василя Івановича можу тільки хороше і без перебільшень, бо він вартий того».

За 100 років існування Ружинського УТМР з’явилась чимала кількість ветеранів мисливської діяльності: Микола Щиголь з Голубівки, Микола Куліш з Ружина, Леонід Первушин з Ружина, Віктор Злоцький з Ружина, Микола Січкарук з Чорнорудки, Юрій Кухар з Бистріївки, Анатолій Мельничук з Шпичинців, Олександр Осадчий з Бистрика, Петро Дідковський з Чорнорудки, Віктор Пляс з Карабчиєва, Микола Бояренко з Бистрика, Володимир Шокал з Бистрика, Олександр Якименко і Ільчук Олександр з Шпичинців.

Читайте також: Україну накриє щільна пилова хмара з Сахари!

Читайте також: У Житомирі побудують патронний завод

Ветеран-мисливець Леонід Іванович Первушин розповідає, що у товаристві мисливців та рибалок зареєструвався ще в далекому 1957 році. Мисливська зброя з’явилась у Леоніда Івановича ще в четвертому класі, коли він ходив гучком разом зі своїм дядьком, який і навчив ще тоді маленького хлопчика усім тонкощам мисливства. Перший постріл був зроблений з дозволу дядька, і після того малий Леонід, назбиравши грошей, у 4 класі приніс додому свою першу мисливську рушницю. Ішли роки, але любов до полювання у Леоніда Івановича тільки росла. Чоловік каже, що мисливство – це найкращий відпочинок для нього. Ветеран згадує, що раніше полювання було іншим:

«Пам’ятаю, як зимою пішов полювати на зайця. Ліг за горбом у сніг, а їх стільки стрибає, що і не вистрелити. Раніше не було так багато патронів. Після війни ми самі майстрували їх з чого тільки можна було. То на полюванні я багато не стріляв. Найбільша здобич – чотири зайці». За свій довгий шлях мисливця Леонід Іванович змінив 8 рушниць, бачив не одне покоління молодих мисливців, зміни, які відбувались в організації та багато іншого.

Голова Ружинського УТМР Олександр Кича розповідає, що найважливіша мета товариства – боротьба з браконьєрством:

«Дуже часто ловимо браконьєрів, які не мають дозволу на полювання, рідше з трофеями. В зимовий період проводимо підгодівлю диких тварин, єгерська група заготовляє корми. Сьогодні наша організація налічує 16 голів первинних товариств та 68 тисяч гектарів угідь, з яких дві тисячі – лісові угіддя, 62 тисячі – польові, 3, 5 тисяч – водно-болотні угіддя».

Євгенія Осаволюк, «Ружинська земля»