«Михайлик тут розцвів…», - батько дитини з інвалідністю про табір «Супутник»

До 2 серпня у таборі «Супутник» триває третя оздоровча зміна. Восьмеро з-поміж 167-ти відпочивальників - діти з інвалідністю. Тут вони перебувають разом зі своїми супроводжуючими.

Працівники табору роблять усе можливе, щоб перебування у Супутнику було комфортним для всіх. Так діти з інвалідністю включаються у загальнотабірну діяльність. Вчора вони були активними учасниками козацьких забав, квестів «Веселий експрес» та «Індіанець».

«Хтось біжить, хтось на візочку об’їжджає фішки, зі сторонньою допомогою веде футбольний м’яч. А ще - вони надзвичайно емоційні вболівальники», - розповідає Ірина Комаринська, методистка табору.

Перший загін має назву – «Метелики», а також свою пісню-речівку. Її старанно промовляє семирічна Улянка Марковська: «Ми - метелики веселі. Чарівненький наш загін. Прилетіли ми в Супутник, залишили рідний дім. Тут нам весело і круто! Ми залишимось у нім!»

У дівчинки - ДЦП. Вони з мамою вперше у таборі. Пані Ірина каже: Улянці тут все подобається. «Дуже рветься до участі у конкурсах. Любить малювати, відгадувати загадки», - показує малюнок доньки із зображенням Супутника та веселки. Улянка готується до завтрашнього конкурсу мініміс, завтра вона гратиме на флейті. «А вчора вже стояла на сцені та уявляла свою майбутню роль», - сміється пані Ірина.

Тринадцятирічний Валерій Іванцов у таборі вчетверте. Хлопчик має органічне ураження нервової системи. Мама Тетяна каже: після Супутника у сина покращується сон та поведінка, стає спокійнішим. Валерій надзвичайно комунікабельний, особливо любить вітатися за руку і радіє, коли йому відповідають.

«Тут син так звикає до дітей, що коли повертаємося із Супутника, йому не вистачає такого спілкування, - говорить пані Тетяна. – Ми ще відвідуємо «Місію в Україну», обласний реабілітаційний центр, ГО «Я – мама». На всіх заняттях я присутня поруч з ним».

А от сімнадцятирічний Михайло Гаврилюк вперше у табірному середовищі. У Михалика - комплексні порушення розвитку. «Для нас важливо, що тут свіже повітря. Ми прокидаємося о 5:00 ранку і з візочком півтори години - по лісі…Михайлик тут розцвів, дітки ходять, пташки співають», - радіє емоціям дитини тато Олег Гаврилюк. Він працює на залізниці. Взяв відпустку, щоб дружину трохи розвантажити, бо через роботу тільки вихідні присвячує синові.

«Я тут єдиний татко, так що якщо треба чоловіча допомога, я з радістю…», - посміхається Олег Гаврилюк.

Любов Ковальчук, директорка табору, каже:

«Ми намагаємося так планувати заходи, щоб діти з інвалідністю разом з батьками максимально мали змогу долучитися до них. Вчора на змаганнях всі в таборі з емоціями вболівали за перший загін».

Вона також додає, що коли дитина з інвалідністю долучається до гри й стає цікавою одноліткам, - це чудово. 

А Улянка кожного дня запитує у мами, чи повернеться ще у Супутник…

Джерело: сайт Житомирської міської ради