У пошуках гранітних легенд на Житомирщині,— ФОТО

Так починає свою розповідь сам автор, краєзнавець Володимир Студінський:

«….коли я «підсів» на гранітну тему, то не думав, що вона мене захопить і заглибить…та коли підходити професійно до будь-якої теми, то інакше і бути не може…отож…»

…практично скрізь краєзнавець зустрічав, що Іршанський кар’єр поблизу Малина, який функціонував у 1920-30-і роки в системі НКВС УРСР, знаходився га території сучасного шостого кар’єру. Дехто гіпотетично припускав, що й може бути 31-й кар’єр. Але дослідження цього питання і особливо вивчення картографічного матеріалу доводить, що він знаходився у зовсім іншому місці…Здається, за словами краєзнавця, що з допомогою директора Пинязевицького кар’єру Миколи Олександровича Онопрієнка вдалося ідентифікувати місце знаходження цього кар’єру…

…після війни (Другої світової) місцеві використовували його як звичайне озеро, де просто відпочивали…і називали його Бездонним озером, оскільки так нікому і не вдалося дістатися дна…та й навколо нього були шматки граніту, відсіву та інших кам’яних залишків щось схожого на відвал…

…28 липня 2021 року краєзнавці побували на цьому місці…якщо вважати, що останній виробіток тут здійснювався влітку 1941 року, тобто 80 років тому…то ще не все так погано нагадує про колишній кар’єр…та й річка Ірша за 100-150 метрів від нього…проте все серйозно заболочене…чи саме залишки Бездонного озера є кар’єром стверджувати не можемо…потрібно провести додаткові дослідження…

"…і ще одне…малинські гранітні кар’єри вражають…особливо велично виглядають, коли ти знаходишся на точці -110-120 метрів…неймовірні відчуття…сьогодні був на «дні" 31-го…дивіться фото)", - говорить Володимир Студінський.