«І в місті, і в районі із заздрістю розповідалося про лазню в "Сільгосптехніці" із сауною та басейном»

Щаслива тим, що мій трудовий шлях проліг через підприємство, яке в радянську пору було одним із передових у районі.

Воно починалося від створеної ще у 1930-ті роки Радомишльсьскої МТС – машинно-тракторної станції, що виконувала всі механізаторські та транспортні роботи у новостворених і закріплених за нею колгоспах. Згодом, коли господарства розжилися власною технікою, МТС ліквідували, а на її базі утворилося РТС (ремонтно-тракторна станція). Потім у різні роки це підприємство мало також назви Райоб’єднання «Сільгосптехніка», «Агропромтехніка», РТП (ремонтно-транспортне підприємство). У Сільгосптехніці я колись починала свою трудову діяльність, що тривала десятки літ.

А від МТС і до Агропромтехніки очолював підприємство чудовий керівник, господарник, організатор, фахівець і мудрий наставник Василь Прокопович Вітінський.

За його керівництва значно розширилась і розвинулась виробнича сфера. Було побудовано нові майстерні, гаражі, складські та адміністративні приміщення. Величезна увага приділялась соціальній сфері. Підприємство мало свій лікувальний профілакторій, де працівникам надавалися найсучасніші медично-оздоровчі процедури. І в місті, і в районі із заздрістю розповідалося про лазню в «Сільгосптехніці» із сауною та басейном. Працювала власна їдальня, теплиця, було організовано й гуртожиток. У нас був свій гарний клуб. Вся територія була немов квітучий сад – з клумбами, повсюдною зеленню. Доглядало підприємство прилеглі та інші вулиці міста. Заклали поруч гарний сквер, встановили пам’ятник першим механізаторам, що й зараз є своєрідною візитівкою Радомишля на в’їзді з Чайківського напрямку.

І все це – з ініціативи та за наполегливості Вітінського. Працювати під його началом було справжнім задоволенням.

У моєму домашньому альбомі є чимало фотокарток, що яскраво ілюструють працю та відпочинок великої трудової родини «Сільгосптехніки». Ось одна з них, зроблена в 1969 році біля басейну-водойми, де у хвилини перепочинку полюбляли збиратися трудівники. Бо ж приваблювали цей та інші подібні куточки своєю красою і затишком.

Віра Дудковська,

(м. Радомишль)

Наш Радомишль, Фейсбук