Освітяни: класи з малим наповненням не дають змоги розвивати у дітей важливі компетенції для сучасного суспільства

В державі паралельно з реформою децентралізації відбувається і реформування освіти, що ставить перед місцевим самоврядуванням нові виклики. Вчора, на Форумі, було обговорено проблемні питання, що стосуються освіти, в тому числі нашоі громади. Зокрема, з заступником Міністра освіти і науки України - Вірою Борисівною Роговою, яка окреслила основні принципи, закладені в реформування старшої школи.

Наголосила, що розуміє ті виклики, які стоять перед громадами під час створення ефективної мережі школи відповідно прийнятих змін до законів «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» в частині трансформації освітньої мережі. Вона запевнила, що Міносвіти наполягає на тому, щоб кожна громада могла самостійно визначати мережу закладів загальної середньої освіти на своїй території. І тому норма про обов’язковість наявності чотирьох десятих класів на паралелі – переглянута, й у змінах до Закону йдеться про обов’язковість двох класів, що суттєво розширює можливості громад в утворенні профільних ліцеїв.

Віра Рогова запевнила, що Міністерство розуміє ті проблеми, які супроводжують освітню реформу і необхідність переформатування освітньої мережі, надаватиме усю необхідну підтримку місцевому самоврядуванню і готова вислухати проблеми, з якими стикаються громади на місцях і донести до Міністерства фінансів. Працюючи заступником голови Житомирської ОДА, неодноразово бувала у навчальних закладах області, знає не зі слів про наші проблеми: стан доріг, малокомплекні заклади, розгалужену мережу, складну демографічну ситуацію, подекуди низький температурний режим у класах взимку, незадовільний стан приміщень і т.д.

Покращити умови у всіх них у найближчому майбутньому — неможливо, здійснити серйозний ремонт у кількох школах — більш реалістично.

Мета реформи — не «закрити» школи і не «зробити їх меншими». Навпаки - в Україні хочуть покращити якість навчання і вирівняти диспропорцію між якістю освіти, щоб діти в сільській місцевості і міській місцевості мали більш-менш однорідні можливості.

Людям, які проживають у маленьких селах, по великому рахунку все одно, дорого навчання їхньої дитини коштує чи недорого — їм важливо, щоб ця школа була.

Освітяни говорять про те, що класи з малим наповненням не дають змоги розвивати у дітей важливі компетенції для сучасного суспільства, уміння працювати в команді, про активність в умовах конкуренції, готовність до постійного навчання, яке диктується динамічними змінами на ринку праці; застаріла і неекономна архітектура шкільних будівель, технічне зношення інфраструктури і непропорційна завантаженість навчальних приміщень зумовлювали додаткові витрати на утримання мережі шкіл; значна видаткова частина бюджету використовувалась на забезпечення надання освітніх послуг, а малокомплектні школи є найбільш затратними комунальними установами (у перерахунку на одного учня). Система освіти є одним із найбільших роботодавців у сільській громаді, яка забезпечує близько 20-25% постійних робочих місць. Тому реорганізація малокомплектних шкіл спричинила соціальне напруження серед учителів.

Необхідність трансформації шкільної мережі, пониження статусу загальноосвітнього навчального закладу, перевезення учнів помилково асоціюється у сільських жителів з початком зникнення їхнього села. Але простий аналіз рівня народжуваності у селі точно показав кількість учнів, які реально підуть до школи протягом найближчих 6 років і, відповідно, перспективу. І школа на цей процес точно не впливала.

Тут проблема економічна. Міграція населення у великі міста та навіть в інші країни відбувається у всьому світі. І нашу громаду не оминула. Молодь виїжджає сім’ями, цілими класами ,певними колами друзів і т. д. Так, це точно велика проблема нинішньої сільської ради і сільського голови. І, повірте, нікуди вона так швидко не зникне у наступні роки ,вистачить ще й тим хто буде після нас.

Джерело: Семенівська громада, Фейсбук