Дєд Андрєй прикрасив обкладинку нового журналу «ЖИття ВУлиці»

Про минуле житомирянина дєда Андрєя, його службу у розвідці та поетичну збірку, навчання в педагогічному університеті і знання німецької мови та бойових мистецтв, можна прочитати у першому номері житомирського журналу "ЖИття ВУлиці", який презентували 21 травня у "Львівській брамі."

Журнал "ЖИВУ" вийшов у Житомирі тиражем 2 тисячі примірників і вже найближчим часом його можна придбати у розповсюджувачів на центральних вулицях міста по 5 гривень.

Цей незвичайний соціальний проект має  мету «навчити людей працювати, замість того щоб жебракувати». Видання вуличниго журналу - це сучасна, дієва, форма допомоги безпритульним, яка має свою мережу по всьому світі.

Суть проекту полягає в тому, що бідні люди купують «товар» у редакції, а потім продають його уже удвічі дорожче, залишаючи таким чином собі 50% його вартості. Завдяки цьому проекту розповсюджувачі не лише заробляють, але і заново вчаться знаходити спільну мову з іншими людьми, змінюють ставлення суспільства до себе.

- У світі існує понад 400 вуличних видань в 37 країнах світу, які входять до міжнародної мережі INSP, їхнім принципом є розповсюдження преси безпритульними та бідними людьми, і половина його вартості – це їхній заробіток. Девіз вуличних видань: "Заробляти краще, ніж просити милостиню", оскільки надання роботи є більш життєстійким, ніж надання допомоги, - розповів під час презентації засновник журналу о.Вячеслав Гориневич, який разом із ініціативною групою "доВіра" взялися третіми в країні втілювати подібний проект в Житомирі. - Тільки цікаве видання може реально допомогти нашим розповсюджувачам! Для цього ми вирішили надати журналу характер  культурно-соціального видання без релігії та політики. "ЖИВУ" не розділяє, а єднає людей різних за своїм соціальним статусом. Над номером працюють як професійні журналісти, митці, поети, фахівці соціальної роботи, так і бідні й бездомні люди. Приміром, центральним образом ми обрали знаного в Житомирі дєда Андрєя, якого насправді звати Андрій Дешура. Він має власне житло, але веде вуличний спосіб життя і власне уособлює образ вулиці. Нам зголосилися допомогти своїми матеріалами Сергій Жадан та Юрій Іздрик і навіть редактор аналогічного журналу у Львові. Перший номер вийшов із матеріалами на українській та російській мові, але під час реєстрації як можливі ми зазначали англійську та польську. Загалом журнал має 22 сторінки, виходитиме раз на квартал. Вартість незмінна - 5 гривень, але половину з цих коштів отримує розповсюджувач - безхатченко чи бідна людина, що погоджується заробляти таким чином на життя.

Правила розповсюджувачів вуличної газети

1. Розповсюджувач газети повинен завжди мати значок розповсюджувача і охайний вигляд.
2. Розповсюджувач газети не повинен сперечатися з перехожими чи покупцями, нав'язуватись покупцеві та має поважати його вибір.
3. Розповсюдження газети в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння суворо заборонено.
4. Розповсюджувач газети не повинен жебракувати, щоб не підривати авторитет інших розповсюджувачів та групи "ДоВіра".