Унікальна козацька церква в Троковичах святкує 230-річчя

Унікальна дерев’яна козацька церква в селі Троковичі відзначає 230-ліття. З нагоди ювілею святкове богослужіння в древньому храмі у неділю, 17 жовтня, о 9:00 очолить правлячий архієрей – митрополит Житомирський і Новоград-Волинський Никодим.

Закладання Свято-Троїцької церкви було розпочато на свято Покрова Пресвятої Богородиці майже три століття тому. Сьогодні вона має статус козацької.

Церкви, подібної троковицькій, немає в Україні. Її аналог знаходиться у Києво-Печерській Лаврі. Однак лаврська святиня – кам'яна, а поліський храм – дерев'яний, створений без жодного цвяха.

Читайте також: На Житомирщині двоє людей загинули на виробництві

«Все розпочалося з того, що 1774 р. зібралися громади сіл Троковичі, Некраші, Велика Горбаша, Мала Горбаша та Піщанка, щоб побудувати церкву в Троковичах – найбільшому селі, яке знаходиться в центрі території», – розповідає вчитель історії, колишній директор місцевої школи Віктор Рудик.

Свято-Троїцьку церкву збудували 1791 року. Храм у Троковичах унікальний, оскільки «за складністю та оригінальністю… не має аналогів в усій дерев’яній архітектурі України». Про це пише відомий науковець Віктор Завада. Однак серед мурованих храмів все ж таки є один аналог.

Судячи з усього, прообразом троковицького дива послужила церква Різдва Богородиці на Дальніх печерах Києво-Печерської Лаври. В обох випадках до класично-тридільного храму додано чотири об’єми – два до бабинця (двоповерхового, з хорами) і два до вівтаря. Семибанні церкви – велика рідкість.

Але якщо лаврська святиня такою і лишилася, то троковицька внаслідок добудови у кінці ХІХ ст. двох бічних приділів, стала дев’ятибанною, наздогнавши Троїцький собор у Новомосковську. І в дечому, на сьогодні, навіть обігнавши.

Читайте також: Пригоди 17-річного заробітчанина на Житомирщині

Те, що храм вистояв у період Великої Вітчизняної, – справжнє диво від Господа. У Троковичах храм використовувався як вартова вежа, на дзвіниці сидів німецький снайпер, неподалік розміщувався німецький обоз. Дерев’яна будівля могла легко злетіти в повітря. Але у храм не потрапила жодна куля. Кажуть, вони відскакували від стін.

Інформація з Фейсбук-сторінки Віктора Мельниченка