Портрет Володимира Короленка на полотні Іллі Рєпіна

Знаменитий російський художник Ілля Рєпін уславився і як пейзажист, і як жанровий художник,і як творець цілої низки портретів відомих діячів: композиторів, науковців, літераторів, яких малював часто на замовлення відомого колекціонера Павла Третьякова.

Про це інформує житомирський літературно-меморіальний Музей В.Г. Короленка.

Оскільки Рєпін ще за життя став самобутнім митцем, його особистість обросла легендами. Серед них існує і така, ніби його портретні моделі швидко вмирали після закінчення роботи майстром. Як приклад, швидкий відхідМусоргського, загибельСтолипіна від пострілу терориста, смертельна недуга Пирогова, смерть Писемського.А поета Тютчева зобразити на полотні Рєпін просто не встиг, хоча готувався приступити до написання портрету.

Втім, людям властиво вірити у всілякі небилиці. Особливо в той час, коли тема смерті набула популярності в мистецтві. Проте жодної доказовості у містицизмі рєпінських портретів сьогодні не існує. Його моделі часто позували або важкохворими інемолодими, або ж мав місце трагічний збіг обставин.

З Володимиром Короленком (ред. Короленко – уродженець Житомира, до речі) Ілля Рєпін зустрічався не раз. Про одну з таких зустрічей у Петербурзі згадував літературознавець і видавець, друг Володимира КороленкаФедір Батюшков. За сніданком зайшла суперечка про реалістів і імпресіоністів, а останніх Короленко не підтримував.

«Рєпін говорив гаряче і переконливо, так що під кінець Короленко ніби почавздаватисяі вирішив, що потрібно ще обсудити», -- згадував Батюшков епізод із їхньої зустрічі.

У Петербурзі Володимир Короленко жив з сім’єю після Нижнього Новгороду з 1896 рокуаж до переїзду в Полтаву.

Про зустрічі двох митців згадує також відомий письменник Корній Чуковський, який любив проводити час в Куоккалі (тепер Фінляндія), деу 1910 році одинадцять разів зустрічався з Короленком, котрий також відпочивав у колі близьких знайомих --родини Анненських.

«В серпні І.Є Рєпін, з яким я бачився майже щодня, попросив мене передати Володимиру Галактіоновичу його гаряче прохання – відвідати якомога скоріше його «Пенати», -- пише Корній Чуковський.

Зазвичай Рєпінстворював портрети за чотири дні.АлеВолодимира Короленка художник планував написати у рекордно короткі строки всього за… один сеанс!Про це у 1910 році Рєпін писав Чуковському: «…Я маю намір взяти нову методу: писати лише один сеанс, як вийде, так і баста. Якщо пощастить писати з Короленка – один сеанс».Художникнавіть приготував своє фірмове полотно, так зване «рєпінське» -- крупнозернисте.

Втім, письменник відмовляв митцеві, посилаючисьна постійну зайнятість.«…Для мене це велика честь, але я дуже зайнятий, роботи додалося втроє, і загалом зараз у мене не той настрій», -- відказував Володимир Галактіонович. Та після довгих вмовлянь, він усе ж такипогодився позувати Іллі Рєпіну.

Ця подія відбуласявлітку 1912 року, за рік до 60-літнього ювілею письменника. Художник доручивКорнію Чуковському таІсаку Бродському супроводжувати Володимира Короленка в «Пенати».«Рєпін зустрів його шумно і радісно і відразу, у перші десять хвилин, посадив його на поставлене боком кріселко, знайшов для нього дужеекспресивну, невимушену позу і зі звичайною своєю творчою пристрастю почав швидко ліпити на полотні і його кучеряве волосся, і його маленькі, проникливі, незвичайно живі очі», -- згадував Корній Чуковський.

Безумовно, художник довів свою високу майстерність -- написати портрет всього за однин день. Проте для його вдосконалення Короленко навідувався у художню майстерню«Пенатів» ще три рази.Щоразу, повертаючись від Рєпіна, Володимир Галактіоновичвідмічав дивовижну скромність майстра: «Скромність неймовірна і зовсім для мене неочікувана!» Письменникнавіть не підозрював, щоІлля Рєпін говорить про нього те ж саме, і, що найбільш неймовірно, такими ж самими словами.

Портрет сподобався Володимиру Короленкові. Азагадкова містична небилиця, звичайно ж,не підтвердилася. Володимир Короленко ще багато встигне зробити, поки відійде у вічність 25 грудня 1921 року.

Сьогодні портрет Володимира Короленка, виконаний Іллею Рєпіним, знаходиться у Третьяковській галереї у Москві. А в Україні є дві копії цього портрету, які знаходяться у Літературно-меморіальних музеях Володимира Короленка у Полтаві та Житомирі. Автор полтавської копії портрету – художник Скульський. А в житомирському музеї письменника, у старовинній рамі золотистого кольору -- копія роботи Рєпіна, яка виготовлена художником Григорієм Побиванцем. Портрет експонується у прихожій музею. Тож усіх гостей зустрічає з полотна проникливий погляд самого господаря – Володимира Галактіоновича Короленка.

Оксана Бовкун, молодший науковий співробітник музею