Житомирські поети з’ясували, хто з них крутіший

31 травня в Житомирському літературному музеї відбувся творчий вечір-дискусія «Поетичний ринг». У ньому взяли участь представники найяскравіших літературних угруповань нашого міста: НАЛМО «Оксія», «Аз есмь», літературної студії імені Михайла Клименка та небайдужі до стану культури городяни.

За вікнами музею гриміло та блискало, а в його приміщеннях теж пахнуло грозою: ведучі В’ячеслав Шнайдер та Костянтин Куліков розпалювали пристрасті навколо одвічної проблеми – що таке справжня поезія і як боротися з графоманством.

Розібратися «ху із ху» їм допомагали експерти та поети, які представляли два протилежні войовниче налаштовані табори – так званих «традиційників» («Аз есмь», літературна студія імені Михайла Клименка) та «авангардників» («Оксія»).

Дискусія була справді шаленою й іноді скочувалася до реплік рівня Верховної ради в період весняно-осіннього загострення. Її штопорила не вельми ґрунтовна теоретична підготовка учасників диспуту в літературознавчих питаннях та вічна дилема батьків та дітей: старше покоління поетів не сприймало молодь і навпаки.

Серед експертів найкомпетентнішою була кандидат філологічних наук, доцент Наталя Астрахан. Саме вона врешті-решт помирила обидва табори, які розійшлися не на жарт, зауваживши, що сам факт того, що в Житомирі сьогодні є люди, які переймаються не величиною своєї зарплатні, а поезією, вже говорить про багато.

Зрештою, «Поетичний ринг» завершився дружньою нічиєю. Адже в обох таборах є хороші поети, які відчувають слово та вміють ним правильно користуватися.

То хто ж із житомирських поетів крутіший? І «традиційники», і «авангардисти» залишилися на думці, що саме вони.

А ви як гадаєте?