• Головна
  • Були посадки і — не стало, або на Житомирщині ліс ріжуть, аж щепки летять
ЛІС
13:00, 27 січня
Надійне джерело

Були посадки і — не стало, або на Житомирщині ліс ріжуть, аж щепки летять

ЛІС
Були посадки і — не стало, або на Житомирщині ліс ріжуть, аж щепки летять

Пам’ятаєте жартівливу дитячу пісеньку, у якій колись гуртом затягували: «Ой, ні-ні, бачу дерево, а за деревом — дерево, ось і кінчився ліс»?

На жаль, нині це вже не лише забута пісня, а реалії нашого сьогодення — Полісся поступово перетворюється на пустелю. Після відкриття ринку землі проворні ділки миттю збагнули, на чому можна нагріти руки й заробити мільйони. Незаконно приватизувавши колишні колгоспні землі, вони отримали у власність сотні гектарів лісу з багаторічними дубами, соснами, вільхою та березою, на продажі яких можна озолотитися. Тож перше, що почали робити, — розліснювати території, буцімто для подальшого обробітку землі.

Парадокс у тому, що закон — на боці варварів, вони мають повне право робити на власній землі усе, що заманеться. Тим часом селяни, у яких під носом зникають ліси, б’ють тривогу. Саме така ситуація нині склалася у Недашківському старостинському окрузі, де ріжуть березові гаї, вільхові та дубові посадки. Це й підштовхнуло до рішучих дій жителів Недашок та Вишнянки — скликати збори, запросивши представників влади і поставивши наболілі питання руба: як зупинити нахабних ділків і зберегти зелені насадження?

Збори села відбулися у Недашках минулої п’ятниці у приміщенні колишньої сільської ради. У них узяли участь небайдужі селяни, староста недашківської громади Василь Гаращук та зап­рошені заступники малинського міського голови Павло Іваненко і Вік­тор Гвоздецький.

— Сьогодні обставини склалися так, що не можу зрубати ялинку на власному закинутому городі, — почав з наболілого житель Недашок Сергій Макарчук. — Тільки тюкну сокирою по деревцю, одразу — штраф. Тим часом у напрямку Вишнянки вже майже повністю вирізали березину (на знімку внизу), і до цього нікому немає діла. Як таке може бути?

Цей факт став початком довгої та емоційної дискусії, яку продовжила жителька Вишнянки Галина Недашківська:

— Там, де нині вирізують березину, колись проходила дорога воєнного значення, людям навіть не дозволяли узяти палицю для дишла у посадці, — розповідала Галина Михайлівна. — Тепер усе змінилося, територія з вісімдесятирічними березами значиться на карті, як чагарники, які можна розчищувати для подальшого обробітку землі, — іронізувала жінка. — Та хіба тільки це дивує? Вже й поле на радіаційно забрудненій території стало орною землею, яке також спочатку треба розчистити від дубів, берез та вільх. Словом, знають ділки, як прокрутити незаконні схеми та прибрати до рук не лише людські землі, а й зрілий ліс. Хіба простій людині таке під силу? Я нещодавно оформляла право власності на два гектари землі, які кожному з нас гарантує законодавство, і що ви думаєте? До мене двічі приїздили перевіряючі, аби переконатися, що беру у власність орну землю, а не чагарники. А хто хоч раз перевіряв, яка земля дісталася нашим місцевим ділкам, кот­рі приватизували понад шістсот гектарів із лісом? От і думайте після цього, де справедливість!

Слово узяв староста недашківського округу Василь Гаращук:

— Ситуація й справді непроста. Були посадки — і не стало. Страшно, що нелегальні вирізки лісу продовжуються. Тож маємо усі разом вирішити, як зупинити беззаконня. Або принаймні зробити так, щоб у бюджет малинської громади надходили хоч якісь гроші. Адже у Недашках та інших селах нашого округу є чимало дірок, які треба латати. Приміром, якби були кошти, то провели б освітлення по населених пунктах, розчис­тили хащі біля пусток, відремонтували клуб…

Були посадки і — не стало, або на Житомирщині ліс ріжуть, аж щепки летять, фото-1

Розставити усі крапки над «і» та разом із тим заспокоїти селян спробував заступник міського голови, фахівець по земельних питаннях Павло Іваненко.

— На жаль, мусимо констатувати, що відкриття ринку землі розв’язало руки рейдерам, — пояснив посадовець. — Із незаконним привласненням сотень гектарів колишніх колгоспних полів вже зіштовхнулися Любовичі, Діброва, Морозівка, Ксаверів. Ви запитуєте, як з цим боротися? Відповім: лише у рамках закону. По-перше, потрібно звертатися до правоохоронних органів, аби вони дали оцінку усьому, що відбувається. Ми, зі свого боку, вже направили позов у суд щодо скасування реєст­рації на понад 600 гектарів землі на території недашківського округу і повернення їх у власність громади. Можу запевнити, це питання нині порушується на усіх рівнях. Про незаконне привласнення землі у Недашківському старостинському окрузі вже знають у Києві, зокрема у державному бюро розслідувань. Щодо Любович, де була подібна ситуація, там місцеві жителі, аби зупинити ділків, перекрили дорогу, зупинили їхню сільськогосподарську техніку, викликали поліцію…

З емоційної дискусії, що продовжилася у залі, стало зрозуміло: до рішучих дій, очевидно, доведеться вдаватися й жителям Недашок та Вишнянки.

— Ліс ріжуть і вивозять переважно вночі, — лунали реп­ліки селян. — Поки справа з незаконним привласненням наших гектарів дійде до суду, і буде винесене рішення, територія навколо села перетвориться на пустелю. Як таке може бути? Звідки у самоуправства ростуть ноги?

До роз’яснення непростої ситуації долучився й заступник міського голови Віктор Гвоздецький.

— На жаль, у нашому законодавстві є чимало шпарин, якими користуються ділки, — визнав Віктор Федорович. — Сьогодні по усій Україні «повоск­ресали» КСП, тисячі гектарів землі правдами й неправдами опиняються у приватній власності, до того ж із цільовим призначенням — товарно-сільськогосподарське виробництво. Тож опісля власник землі має законне право розліснювати територію, як це сталося у Недашках. Коли ми почали робити інвентаризацію землі, яка мала перейти у розпорядження громади, жахнулися, адже чималі площі уже були приватизовані.

Вислухавши посадовця, люди знову в один голос ділилися наболілим.

— У законодавстві і справді багато шпарин, — гули нев­доволені селяни. — Сьогодні, здається, усю Україну можна оформити на карті, як чагарник, і вирізати її. Скоро вже й наші хати згорнуть, аби тільки забрати у людей останні наділи. Хіба давно було, як місцеві ділки почали орати приватизований город нашого односельця, аж доки той не пригрозив вийти з хати з карабіном? Доходить навіть до такого.

Люди, у яких від несправедливості аж шкварчало на душі, розповідали посадовцям чимало історій про те, як нині підкуповують правоохоронців, кидаючи у багажник їхньої автівки порося, і про свавілля місцевих горе-бізнесменів, які за безцінь скуповують не лише землі, а й селян, погрожуючи розправою усім незговірливим. Тож висновок напрошувався один: терпець жителів Недашок ось-ось увірветься. Проте поки що люди погодилися діяти за порадою представників влади — у межах законодавства, написавши колективне звернення до правоохоронців щодо незаконної вирубки дубів, берез та вільх. Що з цього вийде, побачимо…

Джерело: «Малинські новини»

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#ліс #ліси #житомирщина #житомирська #область #новини #інформація #лісничі #лісівники #екологія #довкілля #зелені насадження #висаджування лісів
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Оголошення
live comments feed...