Назви вулиць Коростеня, як дзеркало нашої буремної історії?

КУЛЬТУРА

З давніх-давен мешканці населених пунктів прагнули створити собі максимально зручні та комфортні умови для спільного існування та праці. Знаходячи собі зручні маршрути для пересування, поступово перетворювали їх на стежки, щоб вести торгівлю, або ходити до ближніх в гості.

Читайте також: Білий лелека: Символізм в українській культурі

Поступово і наші нащадки, древляни, знаходили й створювали шляхи між городищами, які могли перетворитись на вулиці їх столиці. Але, в 10-му столітті життя на них загасло. І ми вже ніколи не взнаємо що і як вони називали…

З часом, почало формуватись нове поселення вздовж Вуши (р.Уж). Водяний млин заклав першу назву для вулиці – Мельнична (Древлянська). Неподалік, до польської каплички, проклали невеличку вуличку, яка отримала назву Любовицька (початок вул. Сосновського). На честь польського мецената Стефана Любовицького, який надав кошти на її розбудову. Права притока Ужа в межах міста, рівчак Круглик, заклав передумови формування ще одної вулички – Малопрорізної (Героїв Чорнобиля).

Згодом, територією міста простягнувся поштовий шлях з півночі на південь, сполучаючи повітовий Овруч і Ушомир, який називали – Петроградським трактом. Напевно, орієнтуючись на його важливість та стратегічний керунок. З навколишніх сіл до нього почали прокладати нові дороги. Для зручності, назви цих доріг були відповідно до назв сіл звідки вони йшли. Так, з’явились вулиці – Шатрищанська, Білошицька (1-го Травня), Лугинська (Івана Котляревського), Білокоровицький тракт, Чигиринська (Горького). А також, ще деякі відповідно до їх функціонального наповнення - Базарна, Амбулаторна, Кладовищенська.

Після відкриття руху по Південно-Західному відтінку залізниці через наше містечко, з’явились ще дві: Вокзальна (Героїв Небесної сотні) та Маловокзальна (Григорія Сковороди).

XX століття на наших теренах внесло в життя нові сенси пов’язані з політикою та побудовою «суспільства нового типу» заснованого на ідеології. Після подій жовтня 1917 року, почалось масове перейменування вулиць на честь видатних осіб та героїв того часу. Буремні події століття, що минуло та сьогодення зіграло з нами злий жарт в цьому питанні. Наприклад, центральна вулиця міста змінила свою назву з Петроградського тракту, на Червону, пізніше на Кірова, згодом на Леніна, а зараз – Грушевського. Є припущення, що в період німецької окупації міста (1941-43 роки) вона також була перейменована.

Сьогодні знову повстає питання щодо зміни назв деяких вулиць, які вони отримали з ідеологічних причин. І цей процес може бути вічним, адже у кожного періоду історії свої герої.

На мою думку, місто, як місце проживання, праці та відпочинку громади повинно бути зручним та комфортним. Наші предки були більш прагматичні в цьому питанні та все робили просто та зрозуміло. Весь, цивілізований світ, не мав такого значного впливу ідеології на суспільство як у нас. І тому назви вулиць більшості міст залишились такими, які їм давали на момент утворення ще в минулому. А в країнах, де міста будувались «з нуля» вулицям просто присвоювались назви, наприклад «5-а авеню» або «3-я стріт», «Кленова», «Пекарська» і таке інше. І з покоління в покоління люди, які проживають в тих величезних містах впевнено знають де це.

Тому, повторення «ідеологічних рішень» минулого необхідно змінити на раціональність та прагматизм в майбутньому. І в основу прийняття стратегічних рішень на перейменування теперішніх або присвоєння новоствореним вулицям таких назв, які б попри історичні процеси залишались незмінними й зручними для навігації. А видатним постатям та героям поколінь залишити місце в людській пам’яті, меморіалах, книгах та музеях.

Джерело: Коростенський_ТІЦ, Фейсбук

Читайте також: Очистка русла Тетерева триває! ФОТО

Підписуйтесь на нас у соціальних мережах, ще більше оперативної інформації тут: