Літній відпочинок у спогадах дитинства Володимира Короленка

ЖИТОМИРСЬКІ КУПАННЯ

Літній відпочинок у спогадах дитинства Володимира Короленка!

У літню спеку особливо хочеться опинитися у прозорій прохолодній водичці, окутаній ароматом квітучих лип і пахощів трав. Житомиряни здавна полюбляли купатися у Тетереві, який є правою притокою Дніпра. Скелясті, неймовірно живописні місця біля річки завжди приваблювали своєю красою. І миловидні пейзажі, створені художниками, є цьому доказом.

Читайте також: Житомирщина вражає: в мережі з’явилися світлини неймовірного "озера-кита", — ФОТО

Про літні купання у Тетереві з любов’ю до свого житомирського дитинства згадує видатний уродженець міста Володимир Короленко. Навчаючись в гімназії, разом з однокласниками і вчителем французької мови він часто приходив нам береги річки після уроків. «Для купання на доводилось пройти великі пустирі Дівочої площі, яка приводила до старого дівочого монастиря. В цьому монастирі був притулок для дівчат. І кожного разу в той час, коли ми веселою юрбою проходили до Тетерева і назад, вихованки в довгих білих накрохмалених капорах, які повністю ховали їхні обличчя, чинно і тихо кружляли ланцюжком по майданчику… Перейшовши через цей майданчик, ми весело збігали по відкосу, який густо заріс молодим грабником, і далі берег Тетерева наповнювався нашими криками і плескотом, а річка кишіла нашими тілами, які борсалися», -- згадує письменник в автобіографічній повісті «Історія мого сучасника». Звичайно, ці колективні купання припадали на чергового вчителя, який вів свій клас до річки після занять.

На річці були облаштовані спеціальні купальні, які добре видно на колишніх фото Житомира. Невеличкі дерев’яні кладки вели до купалень. Чоловічі і жіночі місця для купання були нарізно. Для зручностівонибули огороджені дощатим парканом.

Тривалий час улюбленим місцем не лише для купання, а й для романтичних зустрічей і приємного проводження часу був так званий Острівець на Тетереві. До острова з берега були прокладені дерев’яні містки. Також до нього пливли річкою на човнах. Літніми вечорами там було весело і гамірно.

Через свою популярність Острівець на Тетереві став міським топонімом. Фрази «живе навпроти Острівця» або «відпочинок на Острівці» були цілком зрозумілими для співрозмовника. Острівець зображений на одній з листівок з набору популярного колись альбому «Виды Житомира», виданого київським видавцем Стефаном Васильовичем Кульженком на початку ХХ століття. У радянський час на острівці була станція човнів і піщаний пляж, який проіснував до середини 60-х років минулого століття. Тоді розпочали будівництво дамби через річку. Тож Острівець навіки пішов під воду, виринаючи лише у спогадах старожилів міста.

Мов цікаву пригоду, описує Володимир Короленко, як потайки від матері пішов купатися зі своїм кращим гімназичним другом Криштановичем на річку Кам’янку. Вперше у своєму житті хлопець пішов так далеко від дому. Вони йшли від старого собору (сьогодні – це вулиця Перемоги), минаючи православне кладовище, паркани, пустирі…

«Мені було страшно і приємно. Світ, який відкривався переді мною, був новим, несподіваним, чи, скоріше я на нього дивився з нової точки зору... Назустріч нам траплялися чумацькі вози зі скрипучими вісями; рухалися високі єврейські балагули… проїхав обоз кримських татар, які щороку привозили в наше місто виноград і кавуни… Фургони були запряжені верблюдами, які татари показували за гроші… Так ми йшли версти чотири і дійшли до дерев’яного моста, перекинутого через річку в глибокому яру. Тут Криштанович спустився вниз, і через хвилину ми були на березі тихої і ласкавої річечки Кам’янки… Ми довго лежали, відпочиваючи, дивлячись на небо і прислухаючись до гудіння вгорі дорожнього життя…

Він обернувся навколо і промовив:

-- Правда, -- добре?..

-- Добре, -- відповів я…». (З повісті « Історія мого сучасника»).

Оксана БОВКУН, молодший науковий співробітник музею

Джерело: Літературно-меморіальний Музей В.Г. Короленка в Житомирі

Читайте також: Білий лелека: Символізм в українській культурі