• Головна
  • Боєць «тридцятки»: Мене ніяк не хотіли спрямовувати в бойову бригаду, але я впертий хлопець
30 ОМБР
10:43, 4 серпня
Надійне джерело

Боєць «тридцятки»: Мене ніяк не хотіли спрямовувати в бойову бригаду, але я впертий хлопець

30 ОМБР
Боєць «тридцятки»: Мене ніяк не хотіли спрямовувати в бойову бригаду, але я впертий хлопець

Іван народився на Полтавщині. Там закінчив навчальний заклад, почав шлях праці, зустрів перше кохання.

- 24-го прокинувся - мало розумів події, які відбувалися. Знав одне: відсиджуватися не буду. Пішов до військкомату, хотів в ТРО. В РТЦК та СП зустрів друга дитинства. Він повідомив, що йде до 30 ОМБр. Я кажу, що теж хотів би, але уявлення не маю про військо, адже навіть строкову не служив. Мене ніяк не хотіли спрямовувати в бойову бригаду. Але я впертий хлопець. Не буду уточнювати, що я там робив, але все ж досяг свого, про що не жалкую,- пригадує хлопець.

Юнаку 27 років. Він ще не встиг збудувати власну родину, але має батьків та брата. Каже, що брат за станом здоров‘я не може захищати Батьківщину у війську, тому герой жартує, що «служить за двох».

Від початку «військового шляху» хлопець потрапив в підрозділ, який не відносився до бойових дій. Там хлопець забезпечував його життєдіяльність.

- Ми з товаришем ще у військкоматі домовилися про те, що разом від початку і до Перемоги. Тож почали шукати варіанти як бути корисними, а не відсиджуватися в тилу. Нам запропонували навчання ПТУРистів. Ми погодилися. Нам повідомили про ризики та небезпеку такої роботи, можливий страх; и розуміли що нас чекає. Не з лякливих,- сміється хлопець.

Враховуючи те, що це перший досвід захисника на фронті, ми не могли не запитати про емоції під час першого виїзду на позиції.

- Мене трясло. Усвідомлював куди їдемо, але досить швидко впорався з емоціями. Роту в якій був постійно обстрілювали. Про це сказали одразу. Так би мовити, підготували. А перші звилини там, навколо мене все розривалося, «перекрути» різні, і це тільки перший день,- пригадує чоловік. Розповів нам Іван про перший в його житті бій.

- Все так швидко розпочалося: ти висовуєшся і намагаєшся відпрацювати максимально ефективно і непомітно. За день на собі відчув все озброєння ворога: «Сушки-Вертушки»,- жартівливо каже хлопець,- ствольна артилерія, відбувся наступ. Бачив наших загиблих, падала скупа чоловіча сльоза. Проходила 5-та година бою і усвідомлення того, що за наших двох побратимів ми з товаришем знищили мінімум 6 ворожих які були в танках і поряд з ними,- пригадує герой.

На фронті настрої різні. Про свій стан захисник розповідає так: - Кожен день як боротьба. Прокинувся – подякував Богу за можливість бачити. Встав і пішов працювати. До вечора вже важче. Новий ранок – нове життя. Але я знаю заради чого я тут. Жодних зайвих емоцій, лише ненависть до ворога. Знищення ворожої техніки у мене викликає виключно ейфорію. Будемо нищити ворога до останнього: останнього окупанта чи подиху - залежить від ситуації,- каже чоловік.

Джерело: 30 окрема механізована бригада ім. князя Костянтина Острозького

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#30 бригада #житомирщина #житомирська #область #військові #новини #інформація #служба #життєва історія #новини житомира
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Останні новини
Оголошення
live comments feed...