Брендовий годинник у вітальні Косачів на Житомирщині

У кінці 1980-х років в експозиції музею з'явився настінний годинник всесвітньо відомого німецького виробника "Junghans". Його придбали за 15 крб. у місцевого жителя О.Б.Левандовського. До початку повномасштабної війни на фоні експоната відвідувачі залюбки фотографувалися. Проте зараз він відлежується у коробці.

Увагу до цього годинника привернув наш земляк Володимир Рибак - реставратор старовини. Про нього є чудова стаття у газеті "Звягель". Побачивши на стіні експонат, Володимир Павлович почав розповідати про фабрику "Junghans" та її клеймо, яке упродовж років змінювалося. Ми попросили у майстра "оживити" годинник. І не тільки цей. Результат нас порадував.

Бувало, коли "голос" годинника заставав екскурсантів в інших кімнатах, вони здригалися. Очима запитували один в одного, хто не поставив телефон на беззвучний режим. Коли дізнавалися, звідки дзвін, сміялися. Перед виходом з музею обов'язково поверталися до вітальні. Для людей це не є відкриттям. У солідних музеях повсякчас реставрують експонати. У приватних колекціях бувають речі, які музеям і не снилися. Несподівано, що таке може бути у нашому музеї.

Ми вирішили написали лист до виробника "Junghans" (https://www.junghans.de). Розповіли про наш годинник і поцікавилися, чи можна на основі світлин визначити рік виробництва предмета. Поки очікували відповіді, трохи ознайомилися з історією фабрики.

Виявляється, все починалося з невеличкого підприємства Zeller & Junghans", яке заснував Ерхард Юнгханс зі своїм швагром Якобом Целлером у м. Шрамберг 1861 року. На ній виготовляли деталі для шварцвальдських годинників. З 1886 року запустили власне виробництво.

Упродовж років фабрика переходила у спадок, розширювалася, "зливалася" у корпорації. Проте надійно трималася на плаву. У 1903 р. "Junghans" визнали найбільшою годинниковою фабрикою у світі.

Поступово від механічних і електронних годинників перейшли до радіокерованих високотехнологічних на сонячних батареях. Свою продукцію маркують восьмикутною зіркою з ініціалом "J".

Колись на першому фабричному клеймі зображували орла з прапором. Потім з'явилася п'ятикутна зірка з ініціалом "J".

На циферблаті нашого годинника бачимо восьмикутну, при чому над ініціалом "J" напівколом дописано "UNGHANS". Таке клеймо виникло у 1890.

"Ми передивились наші архіви, - написала Яна Лемперле (клерк), - але, на жаль, не змогли знайти точно такий годинник. Тому змушені наблизитися до нього через схожі моделі. Почнемо з фактів, йдеться про маятниковий годинник з (ймовірно) горіхового дерева.

А і R означають французькі слова avancer (пришвидшити) і retarder (сповільнити), це описує функції маятникового годинника. Якщо маятниковий диск зрушити, можна відрегулювати швидкість ходу. До верху - швидше, до низу - повільніше.

Годинник такого стилю ми знайшли в своїх архівах вперше у 1989. Також на початку ХІХ ст. можна знайти такі дерев'яні годинники. Цікаво також, що такий вид маятникового годинника знову виникає у 1980-х рр. Оскільки це не збігається з датами Лесі Українки, я б припустила, що він виготовлений у 1890-1910 рр."

Нам надіслали декілька відсканованих аркушів зі схожими годинниками. Про фабричне клеймо не згадували.

Пошук інформації продовжується. Як кажуть, з миру по нитці - голому сорочка.

Подяка кожному за допомогу і підтримку!

Новоград-Волинський літературно-меморіальний музей Лесі Українки