«Жінки падали додолу, цілували землю та набирали її у кишені», – спогади правоохоронців-ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС

Ті події пригадує ліквідатор Сергій Ілліч Довженко, на долю якого, як працівника міліції, випала велика відповідальність – виселення людей із зараженої зони на Овруччині.

Його колега, Михайло Опанасович Торгонський, пригадує, що більшість людей не розуміли масштаби трагедії й запитували: «Що за ворог, той атом, як його розпізнати»?

Невидимий ворог вбивав та опромінював, за всі роки неможливо порахувати кількість жертв трагедії. Ті, хто бачив жах на власні очі – ніколи його не забуде. Аварію на Чорнобильській атомній станції називають найстрашнішою цивільною ядерною катастрофою у світі.

На території зони радіоактивного забруднення було залучено понад 80 працівників міліції та пожежників Овруцьких відділень. Більшість з них вже відійшли у вічність, але про них пам’ятають…

Двоє ліквідаторів, двоє полковників міліції, які йдуть пліч-о-пліч все життя, поділилися спогадами про страшні події квітневих днів 1986 року.