Сьогодні відомому житомирянину Валерію Шевчуку виповнюється 74 роки

Сьогодні, 20 серпня, свій День народження відзначає відомий письменник, який народився у Житомирі, Валерій Шевчук.

Він входить до житомирської прозової школи, назва якої закріпилась із легкої руки Володимира Даниленка, пише 1zt.ua

З листопада 2011 року в Житомирі почали вручати літературну премію імені Валерія Шевчука.

Дослідники творчості відзначають, що Шевчук значне місце в своїй творчості відвів для рідного міста – Житомира.

У 2007 році, в львівському видавництві ”Піраміда” вийшла книга 68-річного письменника Валерія Шевчука ”Сон сподіваної віри”. До неї увійшли 15 оповідань і дві повісті, написані протягом 1960–2001 років. Раніше друкувалося лише одне оповідання з цієї збірки — ”Жінка-змія”, писала Газета по-українськи.

Збірка починається оповіданням ”Дзеркало”, яке присвячене житомирському письменнику Євгенові Концевичу.

— У Житомирі я вчився в 32-й школі,— пригадує Шевчук, — а Концевич — у 23-й. Я виріс біля річки Тетерів, знав кожну скелю та камінчик. А Євген жив поблизу вокзалу, річку знав погано. Якось прийшов купатися, без розвідки пірнув і зламав хребет. Із того часу не встає з ліжка. Коли мене називають патріархом житомирської літератури, я відповідаю: ”Чому я? Є Концевич”. Він видав тільки одну збірку, але дуже хороших, справжніх оповідань (Євген Концевич помер у 2010 році, - прим. ред.).

До збірки Валерія Шевчука увійшла також повість ”Вулиця”. Її письменник присвятив рідному місту.

— Усі знають конотопську відьму, але чомусь ніхто не каже про житомирських, хоча я їх зустрічав безліч разів, — каже письменник. — Головна героїня повісті — відьма баба Пуця, яка жила на нашій вулиці. Мій твір зовсім не комічний. Я хотів відійти від малоросизму Гоголя, який вживав містичні образи заради екзотики, щоб росіянин потішився з дурного хохла. А я зрозумів, що ще з язичницької релігії людина виводила свій внутрішній світ назовні, поєднуючи його з природними явищами.

— Шевчук — кращий український прозаїк, — говорить львівський письменник Юрій Винничук. — У своїх готичних оповіданнях він грає на межі серйозного та розважального. Він — наш Умберто Еко. Простого читача може зацікавити захоплюючим сюжетом, але для інтелектуалів теж знайдуться цікавинки.