У Житомирі визначили переможця Літературної премії Валерія Шевчука

27 вересня в актовій залі Житомирського державного університету імені Івана Франка вдруге вручили Літературну премію Валерія Шевчука за кращу книгу прози, видану українською мовою за попередній календарний рік.

Щорічна Літературна премія Валерія Шевчука – перша премія в нашій країні на честь класика української літератури, який продовжує активну творчу й наукову діяльність, започаткована минулого року за ініціативи викладачів і випускників Навчально-наукового інституту філології та журналістики. Вона вручається письменникам з України або інших країн за кращу книгу прози, видану українською мовою за попередній календарний рік. Відібрані до розгляду книжки повинні відповідати високим художнім критеріям і бути зразком оригінального стилю, культури мови та нести гуманістичні ідеали. Мета заходу – підтримка художньої літератури високої естетичної та інтелектуальної вартості, що несе гуманістичні ідеали, та є зразком оригінального стилю. Лауреата Премії визначає експертна рада Літературної премії Валерія Шевчука Інституту філології та журналістики ЖДУ імені Івана Франка.

Відтак, на початку 2013 року експертна рада запропонувала українським літературознавцям, кафедрам літератур вищих навчальних закладів та обласним організаціям НСПУ визначити претендентів на одержання Премії. Загалом літературознавці в анкетах запропонували 28 книжок. Так у конкурсі за кращу книгу прози 2012 року між собою змагалися «Тіні в маєтку Тарновських» Володимира Даниленка (Львів: Піраміда), «Танго смерті» Юрія Винничука (Харків: Фоліо), «Криничар» Мирослава Дочинця (Мукачево: Карпатська вежа), «Господні зерна» Григорія Гусейнова (К.: Український письменник), «Синє яблуко для Ілонки» Любові Пономаренко (Львів: Піраміда), «Діти застою» Василя Кожелянка (Чернівці: Книги-ХХІ), «Червоний» Андрія Кокотюхи (Харків: КСД), «Біографія випадкового чуда» Тані Малярчук (Харків: КСД), «Чайні замальовки» Володимира Діброви (К: Пульсари), «Відлуння: від загиблого діда до померлого» Лариси Денисенко (Харків: КСД), «Історії про троянди, дощ і сіль» Дзвінки Матіяш (К.: Темпора). Також серед претендентів були названі «Морквяний лід» Андрія Бондаря (К.: Нора-Друк), «Пацики» Анатолія Дністрового (Львів: Піраміда), «З книги мап і люд9ей» Оксани Забужко (Чернівці: MeridianCzernowitz), «Бот» Максима Кідрука (Харків: КСД), «Російський сюжет» Євгенії Кононенко (Львів: Кальварія), «Усі кути трикутника» Володимира Єшкілєва (К.: Академія), «Козацький роман:Посібник із виживання в Україні» Лесі Гончар, Руслана Найди (К.: Ярославів Вал), «Поза зоною» Ігоря Павлюка (Тернопіль: Богдан), «Відстані та вібрації» Юрка й Тараса Прохаськів (Івано-Франківськ: Лілея-НВ), «Мої серед чужих» Олександра Бойченка (Чернівці: Книги-ХХІ), «Про що думає людина» Василя Габора (Львів: Піраміда), «Діти колонії»» Олега Чорногуза (К.: Кит), «Дівчинка на кулі» Ольги Слоньовської (Харків: КСД), «Січкарня» Петра Яценка (Львів: Піраміда), «З роси, води і калабані» Ірени Карпи, «Хрустальна свиноферма» Михайла Бриниха (К.: Грані-Т), а також «Товри» Геннадія Щипківського (К.: Український письменник).

«Така кількість книг-претендентів на Премію є ознакою того, що українське книговидавництво працює. Проте деякі з книг не зовсім відповідали вимогам, які запропоновані до Премії Валерія Шевчука. Окремі містили ненормативну лексику. Про деякі не можна сказати, що вони несуть гуманістичні ідеали, радше становлять собою розважальне чтиво», - каже член експертної ради Літературної премії Валерія Шевчука, викладач кафедри новітньої літератури та соціальних комунікацій ННІ філології та журналістики ЖДУ імені Івана Франка Сніжана Чернюк.

За підсумками результатів анкетування щодо кращої книжки прози, виданої в 2012 році, до п’ятірки лідерів увійшли «Тіні в маєтку Тарновських» Володимира Даниленка (Львів: Піраміда), «Танго смерті» Юрія Винничука (Харків: Фоліо), «Криничар» Мирослава Дочинця (Мукачево: Карпатська вежа), «Господні зерна» Григорія Гусейнова (К.: Український письменник) та «Синє яблуко для Ілонки» Любові Пономаренко (Львів: Піраміда). Голоси ж членів експертної ради Премії розподілились так: 3 голоси за «Тіні в маєтку Тарновських» Володимира Даниленка, 2 голоси за «Танго смерті» Юрія Винничука і 1 голос за «Господні зерна» Григорія Гусейнова. Валерій Шевчук віддав свій голос за книгу Володимира Даниленка. Таким чином цьогорічним лауреатом Літературної премії Валерія Шевчука став письменник із Житомирщини, випускник філологічного факультету Житомирського державного університету ім. Івана Франка Володимир Даниленко за збірку повістей про почуття між чоловіком та жінкою «Тіні в маєтку Тарновських».

Церемонію вручення премії відкрив професор ННІ філології та журналістики, завідувач кафедри української мови Віктор Мойсієнко. Диплом і почесну відзнаку – статуетку із зображенням «Голови Чацького» роботи житомирського скульптора Олександра Костюка – лауреат отримав із рук відомого українського прозаїка Валерія Шевчука.

«Побіч з якимось усамітненим творчим процесом, який творить письменник, йому треба часом виходити на люди. А премія є одним із тих дверцят, через які можна вийти на людину. Але тут завжди відбувається і зворотне явище - починається спекуляція, починається вибивання премій… Через це ми постановили, що це буде не грошова премія, а щоб це була достойна премія. Премія честі, а не гроша! Нелегка річ вибирати кращого із добрих. Треба сказати, що список претендентів був досить цікавий. Свій голос я віддав саме за Даниленка, бо він ставить перед собою високі завдання літературні, прагне до творення високої літератури, він має чудові зразки новели. Я вважаю, що він цілком достойний носити звання лауреата Премії і благословляю його на творчі подвиги для слави, честі нашої країни», – зазначив класик української літератури.

«Вперше я познайомився з Валерієм Шевчуком, коли я приїхав до нього з учнівськими оповіданнями. Він суворо відчитав мене за два сатиричніі оповідання, а про третє сказав: "Це зажди буде цікаво: сьогодні і через сто років". Оповідання ввійшло до моєї першої книжки і мало назву "Два песики". Тож сьогодні я хочу подякувати за той давній урок, про який я пам’ятаю все життя.  Коли я був студентом філологічного факультету, в цій залі мені дали гран-прі за пародію на викладачів. Це була радіоп’єса «Голоси на філфаці». А сьогодні на сцені ЖДУ імені Івана Франка мені особливо приємно отримати премію з іменем прозаїка, який для мене був завжди взірцем літературного гурманства і стилістичної розкоші», – промовив новоспечений лауреат Премії Володимир Даниленко та подарував бібліотеці ЖДУ імені Івана Франка кілька примірників премійованої книги.

Слово отримав і народний депутат України Генадій Зубко, за підтримки якого другий рік поспіль проходила церемонія вручення премії. Він зазначив, що для нього надзвичайно важливим є підтримувати місцевих літераторів, а також те, що нагороду отримав письменник із Житомирщини.

За традицією на завершення церемонії вручення Літературної премії Валерія Шевчука кожен із зали міг задати свої питання та поспілкуватись із письменниками. Найбільше викладачів та студентів ЖДУ імені Івана Франка цікавили питання з кого ж пише своїх персонажів лауреат премії Володимир Даниленко і скільки ще буде існувати література.

Варто зауважити, що цьогорічна премія не обійшлася без сюрпризів. Виявилося, що на захід до ЖДУ імені Івана Франка приїхала дослідниця літературно-художнього дискурсу Валерія Шевчука Лариса Донченко – викладач кафедри української літератури з Криворізького педагогічного інституту. Її спогади-розповідь про класика української літератури викликала в залі хвилю позитивних емоцій.