Комісія ріелтору: хто повинен платити — продавець чи покупець

Купівля чи оренда нерухомості в Україні майже завжди пов’язана з послугами ріелтора (багато угод з нерухомості здійснюється через посередника). І дуже часто виникає запитання: хто повинен оплачувати комісію агенту з нерухомості — продавець чи покупець? Традиційно ринок склався так, що часто витрати перекладають на того, хто насправді не є замовником послуги. Це викликає суперечки, нерозуміння та навіть конфлікти між сторонами угоди.

Уявіть, що ви приходите в ресторан, де офіціант обслуговує іншу людину, але рахунок приносить вам. Або адвокат представляє вашого опонента в суді — і виставляє рахунок саме вам. Абсурдно, правда? Саме так виглядає ситуація на ринку нерухомості, коли комісію ріелтору платить не той, хто замовляє послугу, а той, хто нічого не замовляв — покупець чи орендар.

Поточна ситуація підтверджує несправедливе навантаження на кінцевого споживача.

В Україні комісія ріелторів зазвичай коливається в межах 1–5 %, але часто знижується до 2–3 % — за домовленістю. Досить поширеною є практика, коли ріелтори беруть комісію з того, хто купує чи орендує житло, а іноді навіть зустрічаються випадки, коли один і той же ріелтор отримує комісію як від продавця, так і від покупця.

Формально ріелтор діє в інтересах продавця або власника приміщення, але при цьому чомусь очікує, що йому заплатить саме той, кому він фактично нічим не зобов'язаний.

Така модель викликає низку питань:

• Чиї інтереси представляє ріелтор, якщо платник не є його клієнтом?
• Чи може покупець чи орендар розраховувати на об'єктивність?
• Чому за послугу, яку не замовляв і не контролюєш, треба платити?

Нормальна логіка ринку послуг: хто замовляє — той і платить

У будь-якій іншій сфері послуг працює проста логіка: плату бере виконавець з того, хто є замовником. Це гарантує прозорість, відповідальність і чіткість очікувань. У нерухомості має бути так само. Якщо власник наймає ріелтора для продажу чи здачі майна — саме він і має оплачувати його роботу.

Аргументи на користь зміни підходу щодо оплати послуг ріелтора

• Чіткість відповідальності: коли ріелтор отримує гроші від однієї сторони — він працює в її інтересах і не намагається "сподобатися всім";
• Мінімізація конфліктів: зникає необхідність маніпуляцій і двозначність у діях агента;
• Прозорість ринку: люди починають краще розуміти, за що платять;
• Справедливість: платить той, хто дійсно отримує сервіс.

Концепція "покупець платить комісію" є застарілою і суперечить етиці надання послуг. Її варто змінити на користь прозорої та справедливої моделі, де плату за ріелторські послуги несе виключно замовник цих послуг — продавець чи орендодавець. Це дозволить ринку нерухомості стати цивілізованішим, чеснішим і вигіднішим для всіх учасників.

Автор: Юлія Ублінських, керуючий партнер GoBeauty Studios.