За будь-яку ціну йти в Євросоюз навряд чи виправдано

Європейська інтеграція України сьогодні вже цілком очевидна і безсумнівна. Проте прихильників оптимістичного варіанту розвитку подій щодо підписання асоціації з ЄС  найближчим часом  стає все менше. Тому наразі активно почала обговорюватися у ЗМІ інша тема: що втратить і що придбає Україна, якщо підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС буде перенесено.

З економічної точки зору переваги асоціації з ЄС є очевидними. Україні відкриється доступ до понад п’ятсотмільйонного європейського ринку, який сьогодні виробляє п’яту частину світової продукції; до групи держав, які мають найбільший вплив на регулювання економічної та фінансової діяльності в світі; до технологій й фінансових інструментів, які можуть допомогти зробити українську продукцію конкурентоспроможною.

Проте існує й ряд ризиків. Це, перш за все, зростання конкуренції на внутрішньому ринку; виникнення додаткових витрат, пов’язаних із адміністративними та правовими змінами в державі, а також переходом виробництв на стандарти ЄС; зростання вартості сировини внаслідок скасування експортних мит для деяких галузей промисловості (легкої, харчової, металургійного виробництва).

Президент Українського союзу промисловців і підприємців, народний депутат України, радник Президента України Анатолій Кінах під час робочої поїздки на Житомирщину зізнався,  що цілком зрозумілим є побоювання багатьох вітчизняних підприємців та промисловців втратити ринки та свою затребуваність на них. Адже відкриті кордони можуть призвести до подальшого перекосу зовнішньоторгівельного балансу країни.

Врешті, за будь-яку ціну йти у Євросоюз, навряд чи виправдано. Тут важко не погодитися з думкою відомого українського політолога Костя Бондаренка, який у блогах «Української правди» наголосив: « Я готовий чекати – рік, два – аби лише в майбутній Європі Україна була не слабкою ланкою, не непорозумінням і зоною постійної нестабільності, у якої лише одна приваблива риса – її чорноземи, а впливовим гравцем. Принаймні, не менш впливовим, ніж Польща».

            Обравши європейський вектор розвитку, Україна сьогодні вже багато чого зробила для підписання Угоди з ЄС. Але на тлі нинішніх реалій і можливих перспектив вкрай необхідно отримати від ЄС фінансові гарантії для модернізації виробництва, пільгового кредитування, підтримки підприємництва, збереження робочих місць. Адже для підписання Угоди кроки назустріч має робити не лише Україна, а й інша сторона: нам важливо, аби ЄС був готовими до того, щоб забезпечити Україні, наприклад, у разі форс-мажору поставки газу і, можливо, кредиту за участі МВФ.