Житомирському водогону виповнилось 115 років: здобутки та шлях

У ці січневі дні відзначається 115-а  річниця з дня  заснування житомирського водогону. Це - знаменна подія не лише для працівників і ветеранів Комунального підприємства "Житомирводоканал". Це - помітна  дата,   для житомирян,  які  свого часу були серед тих жителів небагатьох великих міст України, які першими  отримали централізоване водопостачання. 

І  як будь-яка ювілейна дата, це для нас скоріше привід для того, щоб оглянути шлях, що пройдено, віддати шану тим покоління працівників, які створювали багаті трудові традиції підпрємства і окреслити перспективи на майбутнє.

Сьогодняшній день підприємства - це подолання кризових явищ, характерних для усієї галузі, це  і реальні  напрацювання, спрямовані на розвиток водного господарства обласного центру, робота над вдосконаленням послуг з водопостачання і водовідведення , які надаються городянам.

Нині:

Проблема вирішення проблеми цілодобового водопостачання лежить в площині консолідації зусиль влади, фахівців водної галузі тощо. В  Житомирі    над вирішенням цього питання працювали не один рік, хоча проблеми подачі води за графіком існує протягом останніх 18 років.

З 1 січня  2014 році питну воду жителям міста КП "Житомирводоканал" почав подавати цілодобово.

Наразі відповідні служби підприємства працюють в особливому режимі по регулюванню тиску в мережах, контролю за роботою насосного обладнання підвищувальних станцій та  загального обсягу  підйому води з водозрбору.

Історична довідка:

11 січня 1899 року комісія міської управи у складі  Давидковського, Каленсього, Доманського, за участю інженерів  Пальшау, Плотницького,  Щегольського, та підприємця, інженера Лібровича прийняла від будівельників в особі П.Држевецького всі споруди водопроводу і зазначила, що "річний строк гарантії відносно надійності споруд вважати від 27 грудня 1898 року, тобто від дня повного закінчення його будівництва". Отже, днем народження житомирського водогону - з поправкою на різницю у 12 днів за новим стилем) слід вваждати 11 січня 1899 року.
Водогін  було прокладлено від насосної станції на березі Тетерева (нині Набережна під Скелями) по Чуднівській до Соборного майдану, по Великій Бердичівській вулиці до лікарні, Старому бульвару до окружного суду ( нині Національний агроуніверситет), по Садовій (нині   Івана Кочерги) та Московській вулиці до Іларіонівської (нині Котовського), по Київськіій до Московської, по Великій Вільській (нині вул.Перемоги), до Маловільської (нині Ольжича), а також по Старожандармській(нині частина Пушкінської від вул.Петровського до Старого бульвару), по Театральній і Кафедральній.
Початкова потужність Житомирського водогону складала 500 кубометрів води на добу. Довжина перших водогінних магістралей  міста була незначною - лише близько 2, 34кілометра. На початку лютого 1898 року газета "Волинь" констатувала: " тиск води спостерігався достатньо сильним, вода била фонтаном, але була дуже брудною" (очмсні фільтри на той час не  працювали).
Водонапірну вежу на вул.Пушкінській було введено в дію у грудні 1898 р.

З досліджень Г.П.Мокрицькогою

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати

Коментарі