Житомир пам’ятає: 48 років тому не стало Сергія Корольова

архів

Нещодавно Житомир відзначав 107 річницю від дня народження вченого галузі ракетобудування та космонавтики, конструктора Сергія Павловича Корольова. Учора, 14 січня 2014 року минає 48 років від дня смерті видатного житомирянина, досягнення якого сколихнули світ.

Сергій Павлович помер 14 січня 1966 року, не доживши до 60 років. За офіційними даними – від саркоми. Його прах поховано в Москві, у кремлівській стіні.

Корольов прожив нелегке життя: від розлучення батьків, переїздів, тяжкого поєднання навчання і роботи, безуспішних спроб відкрити своє відділення в університеті, хвороб, інвалідності, двох шлюбів до арешту, виправно-трудових таборів та конфіскації майна, постійних злетів і падінь.

Проте, труднощі загартовували великого житомирянина: з простого техніка у роки навчання він виріс до всесвітньо відомого інженера-конструктора. У 26 років він стає заступником начальника Реактивного науково-дослідного інституту, у 30 років вже очолює групу ракетних апаратів.

Після 6 років ув’язнення Сергій Корольов не здається – стає головним конструктором балістичних ракет і начальником відділу НДІ-88, який розробляє конструкції державної ваги із грифом «цілком таємно».

Апогей нашого земляка – 12 квітня 1961 р. – перший космічний політ на кораблі «Восток» Юрія Гагаріна. 12 жовтня 1964 р. виведено на орбіту перший багатомісний корабель серії «Восход» з екіпажем на борту.

Житомир пам’ятає великого земляка. У 1970 році в нашому місті відкрито меморіальний будинок-музей академіка Сергія Павловича Корольова. А в 1987 році — Музей космонавтики імені Сергія Павловича Корольова. Щороку на річницю його дня народження житомиряни приносять квіти до підніжжя пам’ятника С.П. Корольова.

Спогади про С.П. Корольова:

Донька Наталія: «Саме слово Україна вимовляти в нашій родині трепетно, з великою любов'ю. Дитинство мій батько провів у Ніжині, народився він у Житомирі, мешкав у Києві, в Одесі. Перші 24 роки, майже половину свого життєвого шляху, батько провів в Україні. Він дуже її любив. Полюбляв українські пісні, українську мову. Це точно. „Дивлюсь я на небо“, „Реве та стогне Дніпр широкий“ — улюблені пісні бабусі й батька».