Студент із Житомира подарував самообороні євромайдану протигаз

Маю приятельські знайомства, що тривають роками, після журналістських відряджень. Із Іваном познайомилася, довідавшись про війну між розробниками кар’єру та жителями його села у Житомирській області. Хлопець потім вступив до університету і вряди годи ми листувалися. Прізвища його називати не буду, бо він вважає, що це зайве.

Він і тоді не був простим спостерігачем у конфлікті, і нині за напружених подій у Києві не стояв осторонь.

Не вперше навідуючись на столичний євромайдан, Іван засвідчує, що 19 січня настрій людей був значно рішучіший за попередні дні.

“Тут були присутні більше радикально налаштовані люди, які вже не хотіли просто стояти”, - розповідає студент.

На Водохреще до вулиці Грушевського, де відбувалися без перебільшення історичні події, Іван прийшов близько 18.00.

“Як довідався, які засоби застосовують силовики проти людей, приніс протигаз самообороні євромайдану. Думав, чесно кажучи, використовувати його як реквізит для фотосесій”, - зізнається він.

Щодо довіри до політиків, то, за словами Івана, саме цього дня вони показали своє істинне обличчя.

“Я не бачив там ані Яценюка, ані Тягнибока. Один Кличко бігав туди-сюди і намагався якось вплинути на людей”, - згадує.

Каже, що був вражений хлопцями, які не шкодували себе, аби кидатися в бій з беркутівцями.

“Хіба жінок і дітей попросили відійти подалі. Усі очікують штурму”, - застерігає.

Надихавшись газом, яким щедро «обдарували» на свято силовики, в Івана ще довго боліла голова.

«Але я повернувся звідти додому із відчуттям виконаного обов'язку».