Житомир зустрів сонячне 21 лютого

Ранок 21 лютого. Весняне сонце зігріло мокрий асфальт. Люди квапляться на роботу, поспішають у справах, по-звичному йдуть у магазини по свіжий хліб та молоко. Діти відправляються до школи, малечу батьки відводять у дитсадки. У скверах можна зустріти чоловіків та жінок, які вигулюють мопсів та такс. Життя в місті наче не квапиться, все по-звичному: чисте повітря, світле небо, приємний весняний день серед зими.

Але над Житомиром нависає грозова хмарність  настроїв, які далеко не оптимістичні.

Сьогодні ми прокинулись по-новому. І ніхто не впевнений, що ми прокинулись у тій же сонячній країні, у тому ж, колись фантомно-мирному місті...

Колись ми були натхненними Житомиром, але що з ним стало сьогодні? Ми стали борцями за свободу, за національні, патріотичні ідеали, адже ми хочемо звільнитись від набридливого режиму. Але яким чином ми це робимо? Насильство, вандалізм, страх за майбутнє - все це не мало місці в мирному протесті...

Наше місто все ще гріється в проміннях сонця, люди по-звичному квапляться кудись у справах, життя триває...  Усі сподіваються, що сонце буде гріти асфальт і завтра, але чи буде завтра таким же приємним днем?