Про світло у кінці тунелю економіки Житомира

Стан економіки в Україні і Житомирі, зокрема, бажає бути кращим. Політична криза спричинила негаразди в усіх без винятку сферах. Про те, у яких умовах живе і житиме Житомир, я говорила із депутатом міської ради Олегом Єлісєєвим та економістом Миколою Кострицею.

Торба комунальним підприємствам

На думку депутата, у приватному секторі економіки більш-менш врегульована ситуація, чого не скажеш про державний. Міський бюджет він називає бюджетом проїдання та виживання. А економіст звернув увагу, що в головному документі міста зарплати для бюджетників (вчителям, лікарям тощо) передбачені лише до жовтня цього року.

Дедалі важчим тягарем для міста стають злиденні комунальні підприємства – водоканал і тролейбусно-трамвайне управління.

“Усе залишається на тому рівні, як і було. Ми проголосували за виділення грошей для виплати заборгованої зарплати (працівникам ТТУ - автор), а якихось нових кроків від нової влади я не бачу”, - зауважив Олег Єлісєєв.

Костриця пропонує альтернативу, як поліпшити роботу ТТУ, але сумнівається, що на це зважиться влада.

“По-перше, треба замінити неподобство, яке називається маршрутками, не придатними для перевезення пасажирів. Це не вигідно ні з економічної, ні з екологічної точки зору. Мова про лізинг, і це мають бути не приватні, а комунальні автобуси. Вони б не перевозили пільгових пасажирів і вирівнювали “мінус” підприємства. Думаю, що компенсації ТТУ за перевезення пільговиків цього року можуть відкласти у довгий ящик”, - стверджує економіст.

Щодо водоканалу, депутат радіє, що нарешті з’явився новий керівник, але не запропоновано системного підходу виведення з кризи підприємства.

“Мені не зрозуміла позиція нової влади щодо водоканалу”, - зізнається Єлісєєв.

І висловлює переконання, що на водоканалі потрібно провести платний міжнародний аудит, який, за його словами, коштує близько 1 млн грн.

“Навряд чи це зроблять, але поліпшити становище може прихід приватних структур, які будуть опікуватися постачанням води. Маю на увазі передачу у концесію. Проте вода, яка подається, не є питною, а ми платимо як за питну. Те очищення води, про яке говорять, до кінцевого споживача доходить технічною. Вітчизняний інвестор не буде це робити, бо звикли працювати на дотаціях і відкатах. Тому найближчим часом на водоканалі зрушень не буде. Швидш за все ситуація погіршиться, бо через зменшені доходи людей зростатимуть борги за комунальні послуги”, - прогнозує економіст Костриця.

Про кризових менеджерів

Економічної політики у Житомирській міській ради немає. Формувати її могли б нові люди, але у тім і проблема, що таких не допускають до посад, які переважно розглядають як корита. Єлісєєв волів би бачити фахівців, відповідальних за свої напрямки, які працювали б відкрито для громадськості. Проте наразі депутат не може застосувати до нинішнього керівника області Сидора Кізіна та першого заступника Житомирського міського голови Сергія Сухомлина звання кризових менеджерів.

“Я сприймаю їх як молодих людей, які досягли певних висот, але поки не бачу, як вони реалізують собі в якості державних діячів”, - говорить Єлісєєв.

Костриця більш категоричний до зазначених фігурантів.

“Я жодного розв’язання якоїсь проблеми ні на рівні міста, ні на рівні області не побачив за цей період часу. Візьмемо до прикладу будівництво у центрі міста маркету АТБ. Тиждень тому порушували тему і все заглохло. Будь-яке питання спочатку актуалізується і згодом зависає в повітрі. По кадровим призначенням обурення: з громадою не радяться. Неоднозначна реакція до змін у силових структурах. Більше запитань до номінальних керівників, ніж відповідей”, - розводить руками економіст.

Початок кінця?

Економіст Микола Костриця нагадав, що Житомир завжди був дотаційним містом. І окреслив картину у майбутньому, яка стосуватиметься не лише Житомира. Стан справ, веде далі він, буде гіршати через згортання сфери послуг, а це впливатиме на зменшення доходів галузевих малих підприємств.

Позитив стосуватиметься лише харчової промисловості, яка становить 30% економіки міста.

“Їсти хочеться завжди, тому харчовики порівняно з іншими легше переживуть кризу. З іншого боку, кондитерка не є пріоритетною, а молочні продукти споживають щодня”, - констатує економіст.

Боляче вдарить криза по будівництву, яке торік скоротилося у країні на 20%, авто- і ринку нерухомості.

Крім того, попередив про залежність нашого споживача від імпорту.

“Ми імпортуємо основні групи товарів. Не забуваймо, що долар швидш за все зростатиме та інфляційні процеси не минучі. Передбачається падіння роздрібного товарообороту (торгівля є важливою в місті з точки зору робочих місць). Висока оренда з прив’язкою до долара позначиться на закритті окремих магазинчиків і збільшення безробіття. Плюс криза у банківському секторі: 4 банки за тиждень фактично припиняють діяльність у передбанкрутному стані, на черзі ще десяток). Плюс проблема наповнення місцевого бюджету (з податку на доходи фізичних осіб), відповідно, якщо буде скорочення персоналу, проблема з формуванням доходів ще більш загостриться. Дуже хочеться, щоб я помилявся”, - застерігає Микола.

І радить планувати структуру видатку, посміхаючись, що нову сукню, може, варто купувати не зараз.

Надія є

«Під час кризи можна провести непопулярні реформи. Це передусім перегляд всіх субсидій, дотацій, підвищення вартості комунальних тарифів, що змусить розвивати енергоощадність. Варто реформувати податкову систему, яка міститиме до 5 податків, для сприяння спрощення ведення бізнесу. І, безумовно, зміни в підходах щодо боротьби з корупцією, тендерів, державних закупівель», - перераховує ймовірні реформи Костриця, але особисто не бачить у новому Уряді людей, які готові втілювати у життя зміни.

Незважаючи на невеселі прогнози, економіст жартує, що не варто надто засмучуватися хочу б тому, що прийшла весна.