Голова профспілки Житомирського ТТУ розповів про майбутні акції протесту, діалог з владою та пораненого водія

Комунальне підприємство “Житомирське тролейбусно-трамвайне управління” тримається на 780 працівниках. Цьогоріч у серпні підприємство святкуватиме 115 років з дня заснування. Але свято можуть затьмарити нові акції протесту через заборговану зарплату. Про це говоримо із головою первинної профспілкової організації ТТУ Олегом Котенком.

- Ми ще у кінці того року і в цьому році робили декілька офіційних звернень, фінансових викладок про те, що нам недостатньо виділяють субвенцій. Цьогоріч не вистачає 10, 5 млн грн. тільки на виплату зарплати. Зараз намагаємося різними способами донести цю інформацію до керівництва області. Щоб успішно працювало підприємство, треба від необхідної субвенції за пільгове перевезення пасажирів виділяли 50 %. У 2014 році мова про 39 млн грн – це середній показник, а мінімальний – 29 млн грн.

Показовий приклад, коли колишній голова облдержадміністрації Сергій Рижук зробив перерозподіл субвенції у кінці минулого року. Ті кошти, які нам не вистачало, направили на наше підприємство і боргів по зарплаті вдалося уникнути. Перенаправлення відбулося за рахунок автоперевізників. Ми просили цьогоріч зробити одразу такий розрахунок, щоб знову не воювали, не створювали проблеми, а потім героїчно долали різними акціями протесту. Поки до нас не прислухаються.

- Ходили до керівництва області?

- Ми пробували потрапити на особистий прийом до голови облдержадміністрації. Відправили кілька листів і на його ім’я, і на ім’я голови обласної ради.

- Знову можуть бути акції протесту?

- Так, звичайно. Ми цього не виключаємо. Найближчим часом цього може не бути, бо статистичної заборгованості поки немає, бо лютий закрили, починаємо виплачувати березень. Розрив буде з кожним місяцем збільшуватися великими кроками. Цього (акцій протесту) дуже не хочемо робити, але поки не бачимо зворотнього зв’язку.

- Як ставитеся до ініціативи перенесення зупинок на вул. Київська?

- Позитивно ставлюся до цього. Крім субвенцій, є й інші проблеми, у тому числі розмежування зупинок. Але це вирішується найпростіше.

- Працівники ТТУ виступають взагалі за усунення автобусів з Київської.

- Прибрати їх всі в один момент нереально. Давайте почнемо поступово перенаправляти. То давайте з Київської забирати в першу чергу приміські маршрутки. Хочемо придбати новий нерухомий склад. Будемо на це виділяти гроші з ТТУ, є домовленості з обласною радою. Але на найближчій сесії грошей на це немає. Ідуть одні слова. Ще нам радять придбати комунальні автобуси – європейські, хороші, менш загазовані. Мова про комплексне реформування для виведення ТТУ із кризи. У нас немає впевненості, що це дасть користь. Ми однозначно виступаємо за оновлення електротранспорту. Я не бачу розвитку, якщо прийде автобус, бо немає відповідних фахівців. Ми планували випускати свої тролейбуся щомісяця – і це можемо реально робити. Це не просто косметичний ремонт, а рами виготовлені по-новому.

- А ви можете якимось чином відстежувати направлення субвенції у ТТУ?

- Ось остання субвенція днями прийшла в область – 3 млн 600 тис грн, з яких нам дали 700 тис грн. Не розуміємо, куди ці кошти пішли. На наші деякі звернення навіть не відповідають зараз. Субвенція на пільгове перевезення іде одним пунктом з іншими пільгами. Хочемо попросити надати інформацію, куди ідуть ці гроші. Останнє прийняте законодавство, яке сприяє прозорості інформації, може допомогти нам. Говорили, що новий виконком міської ради роздутий, але я нічого поганого у цьому не бачу. Якщо не можна чиновникам щось довести, то можна громадськості довести: дивіться, це ж не популярне чи неправильне рішення, тому в цьому позитив.

- Розкажіть про водія управління, який постраждав під час горезвісних подій на столичному євромайдані.

- Це водій тролейбуса Сергій Невмержицький. Він людина в дечому вільніша у плані часу, зайнятості: часто бував на євромайдані у Києві. Розповідав, що їздив у столицю на вихідні. 18 лютого він мені сказав, що так чи інакше візьме відпустку, піде до Верховної Ради і вимагатиме скасування тих драконівських законів. За декілька днів один з наших працівників в Інтернеті побачив на відео закривавленого Сергія Арсентійовича. Ми були дуже стурбовані. Його побили беркутівці. Спочатку він знаходився у Будинку профспілок, а після підпалу приміщення його забрали в інше місце. “Чого ж я при свідомості і можу ходити, знаходжуся у профспілках? Я можу піти і в намет, ляжу десь там і краще віддам моє місце”, - говорив він нам. В наметі його стало гірше. У Житомирі Невмержицький перебував у Богунській районній лікарні. Уявіть, він з лікарняного ліжка встав і поїхав на віче. Зараз він проходить реабілітацію у дніпропетровському санаторії. Крім того активіст взяв лікарняний за власний рахунок. Хтось повинен був представляти інтереси ТТУ на євромайдані, хоча їздили й інші.