• Головна
  • «Нам махали руками мирні жителі, діти. Проїхали 100 метрів - нас розстріляли всіх...», - розповідає поранений контрактник з Житомира
16:47, 4 червня 2014 р.

«Нам махали руками мирні жителі, діти. Проїхали 100 метрів - нас розстріляли всіх...», - розповідає поранений контрактник з Житомира

Журналісти провідали в госпіталі поранених під Слов'янськом бійців ВДВ. Десантники незадоволені відсутністю сучасної екіпіровки, хаотичним керівництвом АТО і переживають, що їх можуть позбавити соціальних гарантій. Про це пише

Проникнути на територію військового госпіталю кореспондентам  виявилося нескладно: чоловік на КПП тільки уточнив чи не несуть журналісти солдатам горілку, запитав прізвища і вписав їх на папері - пропуску. Ніяких інших перевірок, в тому числі, документів, на режимному об'єкті не було.

Госпіталь знаходиться в мальовничому лісі. Вікові сосни, спів птахів і дерев'яні фігурки ведмежат на пеньках створюють відчуття санаторію, а не військової частини. У холі корпусу багато вазонів з квітами, велика картина з гірським пейзажем і медсестри на високих підборах - всі умови для того, щоб відпочити від війни. Заходимо в палату, в ній дві кімнати: спальня і вітальня з телевізором, чайником, холодильником та кріслами. Тут лікують методами нетрадиційної медицини молодих солдатів, які до недавнього часу служили на блокпосту між Слов'янськом і Краматорськом.

- Мій контракт закінчився на початку квітня, але мене ніхто не звільнить, - зітхає Віталій, у якого вдома, в Житомирі вагітна дружина. Каже, з приводу продовження служби нічого не підписував. Оклад за контрактом платили справно - скільки заплатять тепер, невідомо. Віталій отримав контузію 13 травня, коли терористи напали із засідки на автоколону 95- ї аеромобільної бригади під Краматорськом.

- За весь час після обстрілу у нас тільки цікавилися чи забрали ми з собою всю броню. Щоб не прої(...)ли, - вилаявшись, сумно усміхається Віталік. - А стан здоров'я нікого не цікавить. У мене через контузії проблеми зі слухом.

- Ми вночі навіть не спали - лягали і дрімали з думкою про те, прокинемося чи вранці. На тобі бронежилет, 4 боєкомплекти, патронники, автомат знятий з запобіжника. Лежиш і слухаєш, рухається щось зовні чи ні. Четверо відпочивають, двоє стоять на посту.

З харчуванням у «гарячих точках» теж проблеми. Зрідка місцеві жителі підгодовували. В інший час вибирати не доводилося, - каже Віталик .

- Харчувалися армійської кількою. Ми її називаємо «братки» - одні риб'ячі очі і подобу томатної пасти.

Згадують «незлим тихим словом» і 8 тис американських сухпайків, які ніхто не бачив, і 24 тисячі бронежилетів, які армія нібито повинна закупити на тендерній основі.

- Люди, волонтери привозять нам бронежилети. А держава нічим не допомагає. Тендери проводять, хто більший відкат дасть.

- Зброю дають. Але ось мій автомат був списаний. На ньому стояло три хрести, його дістали зі складу, видали - а він повністю іржавий.

- Не країна ж винна. Купа командирів, ніхто не може зібратися, не знає, що робити, - каже Віталій.

За словами хлопців, генералів на блокпости супроводжує охорона з 15-20 бійців, з кулеметами, снайперами: «Якщо б нас так охороняли, то ніхто й не подумав би нападати на колону», - вважає Віталік.

Він згадує день обстрілу автоколони - і не може зрозуміти, чому так сталося.

- Перед цим нам махали руками мирні жителі, діти. Проїхали 100 метрів - нас розстріляли всіх. Коли позабирали поранених, трупи і приїхала «верхівка», виявилося, що нас там вже два дні чекали. Інформацією володіли, як нам сказали, 4 людини на той момент. Ми навіть не знали, куди їхали. Нашу колону повинна була зустріти інша колона, щоб разом просуватися далі. Супровід з двох БТРів в першу чергу знищили - як це робилося в Чечні, Афгані.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Житомир #Краматорськ #поранений #десантник,
0,0
Оцініть першим
Авторизируйтесь, чтобы оценить
Авторизируйтесь, чтобы оценить

Коментарі

Останні новини
Оголошення
live comments feed...