• Головна
  • Як живуть в українській вязниці для смертників і політиків. Репортаж із Житомирської установи з виконання покарань (ФОТО)
16:09, 8 червня 2011 р.

Як живуть в українській вязниці для смертників і політиків. Репортаж із Житомирської установи з виконання покарань (ФОТО)

Житомирську установу з виконання покарань №8, або, простіше кажучи, в'язницю, збудовано в районі вокзалу - щоб арештантів етапувати було легше. В'язниця - це СІЗО, арештний будинок, сектор особливого рівня безпеки для засуджених на довгий термін, госпблок і сектор для довічного утримання. Тут українські політики з'являються з часів президентства Леоніда Кучми.

Цю в'язницю, яка стала популярною серед українських чиновників, відкрили майже сто років тому. Облаштували 229 камер, передавали у спадок НКВС, МДБ, МВС. Доростили пропускну здатність до 1300 чоловік. Сюди потрапляють за навмисні особливо тяжкі злочини, переводять з інших зон - за порушення режиму.

Система охорони тут така, що за весь час її існування з неї не зміг ніхто втекти. Вона влаштована так, що, навіть перебравшись через паркан, утікач потрапляє знову на територію в'язниці. Остання - невдала - спроба втечі була на початку 1970-х.

У секторі для смертників сидять 170 засуджених до вищої міри покарання. Серед них - Анатолій Онупрієнко, який убив 52 людини. Він "побив" сумний рекорд Чикатило. У сусідніх камерах з ним - людожери, мироїди-юристи і міліціонери, які вчинили по кілька вбивств.

Життя смертників, які тепер стали довічниками, в житомирській в'язниці розписана від решітки до обходу. О 6.00 - підйом, о 22.00 - обхід і відбій. О 13.00 - обід, після нього - годинна прогулянка усередині кам'яного куба без даху. Її замінює решітка, по якій ходять охоронці. Раз на тиждень - тюремна лазня. Раз на півроку - побачення з рідними (розмова через скло по спецтелефону).

Коли страту скасували, довічників стали селити не по одному, а по двоє. Так, пояснили в МВС, збільшили "пропускну здатність" закладу. Тільки Онопрієнко сидить один. Тільки його не виводять на тюремні роботи. Решта зеки роблять тут пружинні блоки для меблів, сміттєві баки, тротуарну плитку, бетонні секції для заборів і каналізаційні люки.

Серійний вбивця Анатолій Онопрієнко сидить тут 15 років. Спочатку він спілкувався з журналістами. Тепер же оголосив себе глухонімим мормоном і від розмов відмовляється - перебування в одиночці не пройшло для нього даремно.

Вдалося поспілкуватися з Ігорем Безсльозним, який був сусідом Онопрієнко та який зумів довести, що був засуджений незаконно, і вийшов на свободу. Це - перший відомий на Україні випадок, коли засудженого до вищої міри повністю виправдали.

Безсльозний розповів, що з ним відбувалося в камері смертників: «Утримання у ній страшніше розстрілу. Крихітна камера, двоє нар - нижні і верхні. У кутку - умивальник і туалет. В іншому кутку - столик і приварений до нього стілець. Все залізне. Стеля склеписта, низька, ніби в склепі. Є вікно з гратами, але стіна така товста, що сонячне світло практично не проникає. Холод і вогкість страшні, на стінах - грибок. Вони пофарбовані в мерзенний, гнітючий темно-синій колір.

Взимку тут майже так само холодно, як на вулиці, спати доводиться в куртці. Зате в кожній камері є кабельне телебачення. У нас спортивний канал звичайно працював, але мені не до телевізора було. Дивитися телевізор можна від підйому до відбою. Ще можна читати, писати, кросворди розгадувати, в шахи грати. Їжу приносять три рази на день. У дверях - «годівниця», через яку передають кашу, суп, іноді картоплю, все з кислою капустою.

Коли обживаєшся в камері, тобі в ній дозволяють зробити ремонт. З волі передають шпалери, клеїш їх. Онупрієнко ремонт не робив. Може, тому він став сходити з розуму і по ночах так страшно вив.

Мені пощастило, що я сам з Житомира, охорона в'язниці мене знала і розуміла, що я невинний, і допомагала. Я домігся того, що мою апеляцію розглянув Верховний суд, моє алібі підтвердилося, і я вийшов на волю. А тепер домагаюся компенсації за незаконний арешт і бізнес відновлюю. Я фірму мав, яка в'яже вінки для похорону».

Перед тим як посадити у житомирську в'язницю, українських політиків відправляють у київську - Лук'янівську. Вона збудована в самому центрі міста ще в 1859 році. Корпуси зробили буквою Ш, що ускладнює втечу. Найкомфортнішим у арештантів вважається корпус «Катруся», названий на честь Катерини II. Непоганий називають «Столипінку», в ній зазвичай політиків тримають. А найважчими вважають «Сталінку», «Брежньовку» і «Кучмовку». Так через в'язницю пройшла вся історія країни.

Це виправний заклад у політиків іменується, як ресторан, - «У Лук'яна». Тут в'язнів вдвічі більше, ніж за проектом належить. Тільки ВІП-камери зберігають малонаселеними. Як розповів начальник в'язниці Ігор Шейкін, політики містяться в маломісних камерах на 4 людини. "У переповнені (від 20 чоловік) ми їх, звичайно, не поміщаємо. Вони підкоряються звичайним законам СІЗО. Ходять у лазню, їдять і те, що з волі передають, і те, що у нас готують. Це особиста справа кожного в'язня".

Адміністрація в'язниці зберегла в недоторканності камеру, де раніше провела 42 дні опозиціонерка Юлія Тимошенко. Як говорить Шейкін, «ми знайдемо, куди Тимошенко помістити».

Для політиків «У Лук'яна» організовані цілі сектори. Їх постами називають. На відміну від Житомира, «у Лук'яна» по телебаченню показують один канал - "Перший український національний". Тимошенко говорила, що його перегляд - одна з тюремних тортур.

Зате заарештованим політикам тепер пропонують 200 товарів з тюремного магазину. "Родичі кладуть їм гроші на рахунок, вони роблять замовлення, і ми приносимо товар. Ціни - як на волі. Як правило, це не сигарети - більшість чиновних арештантів не палить", - говорить Ігор Шейкін.

Начальник київського СІЗО мріє перейняти голландський досвід: «Там, якщо на в'язниці висить табличка «переповненo», засуджені чекають, коли вони зможуть прийти і відбути покарання. У нас так не можна, хоча наша місткість 2950 чоловік, а сидять більше 4000. А в нас же і діти перебувають - 77 осіб. Ми до них психологів наводимо, школу ім організували, комп'ютерний клас, вчимо української мови, літератури, англійської ...»


Українські політологи та правозахисники упевнені, що утримання у в'язницях країни потрібно прирівняти до тортур. А нова влада має намір будувати не лише нові райони, квартали, житлові масиви, але і СІЗО. Щоб не переповнені були, щоб було де розміститися

Як живуть в українській вязниці для смертників і політиків. Репортаж із Житомирської установи з виконання покарань  (ФОТО), фото-1

Так виглядає камера смертника

Як живуть в українській вязниці для смертників і політиків. Репортаж із Житомирської установи з виконання покарань  (ФОТО), фото-2

Онoпрієнко називають українським Чикатило

Як живуть в українській вязниці для смертників і політиків. Репортаж із Житомирської установи з виконання покарань  (ФОТО), фото-3

Ігор Безсльозний (крайній праворуч) відразу після звільнення. Він зумів довести свою невинність

Як живуть в українській вязниці для смертників і політиків. Репортаж із Житомирської установи з виконання покарань  (ФОТО), фото-4

Ув'язнені у Житомирській в'язниці

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
0,0
Оцініть першим
Авторизируйтесь, чтобы оценить
Авторизируйтесь, чтобы оценить

Коментарі

Останні новини
Оголошення
live comments feed...