Рибалка-супермен!

Скільки себе пам’ятає Віктор Колесник, стільки й рибалить. Пішовши до першого класу, почав вивчати різні науки в школі, а у вільний час - опановувати непросте рибальське мистецтво. В юнацтві встигав і дівчатам посміхатися, і приділяти увагу річковим красуням із плавниками. Його колишні однокласники стверджують: Віктор Колесник завжди був привабливою людиною. Зінаїда Чирко розповідає: «Є в ньому міцний внутрішній стрижень порядності. Чого-чого, а щедрості та доброти йому не займати! І від щирої душі Віктор Колесник завжди дарує рибу!»

Серпневий романс  трудівника блакитної ниви

До риби у Віктора Колесника ставлення особливе. Ще школярем мав удома величезний акваріум на 40 відер води. І якої тільки там риби не було! П’ятнадцять років дбав про затишок мовчазних мешканців таємничого світу за «скляним берегом». Їздив до Києва за різними видами, розшукував потрібні рослини, робив гарну підсвітку… І досі згадує: «Краса була невимовна! Кімната від акваріума просто ставала казковою… Так, у 80-і роки я був одним із кращих акваріумістів у Бердичеві!»
Якось, зустрівши Віктора Олексійовича у маршрутці після риболовлі, відразу ж зрозуміла: це рибалка затятий! Говорив він про улюблену справу, як поет. В очах - вогонь, а в кожному слові - повага і ніжність. Мабуть, півжиття його проходить на березі з вудкою. Протягом трьох років разом із друзями щомісячно їздить на Ладижинське водосховище, що на Південному Бузі на Вінниччині. Довжина озера, із захопленням розповідає бердичівлянин, до 45 кілометрів,та й сама річка - особливо мальовнича: «Не рибалити там неможливо! Приїжджаю додому - на руці мозолі, рука ниє. Але спогади і враження - на все життя! Три дні на водосховищі не забуваються. А яка смачна юшка, а барбекю, а карасі в сметані! Рибу смажимо, варимо, запікаємо...Я оце днями привіз звідти бочку карасів: кожний - по 350 грамів! Краса!»
Так, у спеку карасі піднімаються ближче до поверхні води, так що з берега добре видно їхні товсті спинки. Недарма ж у народі кажуть: «В очеретах карась дрімає, а щупак його ганяє».
Не дуже балакучий, Віктор Колесник про рибу може говорити довго і зі знанням справи. Отож, розмовляти з ним на цю тему – суцільне задоволення. І відкриття!
- Вікторе Олексійовичу, як починається риболовля?
- Риболовля – справа не спонтанна. Хороша риболовля починається вдома. Ось вночі лежу і обмірковую. В голові крутиться: які місця треба обрати, як буду рибалити. Треба завчасно все спланувати.
- Кажуть, рибалки - народ особливий. Упродовж тисячоліть вони вивчали поведінку рибного братства. І дійшли важливого висновку: результат риболовлі багато в чому залежить від погодних умов. У Вас є свої улюблені прикмети?
- Тихого ранку, коли сонечко встає, прокидається рибка і починає гуляти, крутитися. Ось в такий час риба клює дуже добре… А ввечері та вночі, скажу Вам, активним стає сом. Декілька разів пощастило його спіймати. Ось цього, вагою в 4 кілограми і довжиною понад півметри, зловив у селі Широка Гребля Хмельницького району Вінницької області.
Завзяті рибалки вирушають у походи не тільки з вудлищами та спінінгами, а й з фотоапаратами і відеокамерами, аби впіймати прекрасні миттєвості риболовлі та зберегти на знімках чарівні куточки природи. Віктор Олексійович показує фотографію з вусатим хижаком біля багажника свого «Рено». Як у справжнього рибалки, в ньому - спальний мішок, термос із чаєм, сковорідка, черпак для юшки та інша необхідна амуніція. Кожна річ має своє призначення. І нічого зайвого!
- А як із раціоном для риби, Вікторе Олексійовичу? Вона ж бо має різні уподобання!
- Це точно! Для кожної рибки – своя їжа! Думаю, що найкраща наживка для карася - опариші і хробаки.
- А в яку пору року найбільше любите рибалити?
- Весною і восени. Ось у серпні, наприклад, теж непогано риба клює. Загалом у цей час всі види риб посилено живляться, нагулюють вагу. У багатьох починається жор. Хоча і в цю «райську» пору трапляються «обломи». Ось перед грозою встане рибка носиком в мул, і ти нічого не зробиш!
- А яку найбільшу рибу Вам поталанило спіймати?
- Пару років тому - сома. Важив 15 кілограмів, а довжиною був 1 метр 22 сантиметри!
- Ого! Ото було їжі!
- Так, сомика вистачило на всю родину! І коропів траплялося ловити по 8-9 кіло кожний.
- Пане Вікторе, а дружина не проти, що Ви частенько на річці?
- Я ловлю, а Олена смажить. Це ж добрий харч у сім’ю. Хоча сам краще приготую рибу. Колись півроку працював у Пітері кухарем. На Фінській затоці ловив рибу. І звідти лише однієї тараньки мішок привіз!
Спробувавши його тараньку, скажу вам: супер! Усім таранькам - таранька! З карасика, короба, плотви та червоноперки. Смакота!

Риболовля – стан душі

Риболовля - явище, зрозуміле тільки рибалці. Ніхто не скаже точно, що змушує його прокидатися в досвітню пору і, діставшись на зорі до озера або річки, в трепетному очікуванні клювання закинути поплавок. Це свого роду поетичний стан душі, вважає Віктор Колесник: «Найпрекрасніше - дивитися, як сходить сонце над чистою водою. Починається схід - починається життя. І немає в світі нічого прекраснішого! У такі години зливаєшся з природою і говориш із нею «на Ти». Для мене риболовля - це спосіб життя».
У спадок від діда Віктору Колеснику дісталася рідкісна книга, датована 1956-им роком і створена ще в дореволюційний час, – «Жизнь и ловля пресноводных рыб» Леоніда Сабанєєва. Її бердичівлянин називає «путівником із риболовлі, бестселером рибалки і його Біблією». На дозвіллі частенько зазирає до цього видання.
«Що ж головне в риболовлі?» – питаю досвідченого рибалку. «Все, - відповідає той, - у риболовлі немає дрібниць».

Поради бувалого рибалки

Як кажуть рибалки, риба клює вчора, завтра і он - під тим берегом! Отож, вік лови - вік учись! Є в Віктора Колесника і свої прості заповіді:
- Рибу відчувати треба. Вона – наче жінка. Їй потрібні ласка та увага. Тоді і клювати буде!
- Щоб зловити рибу, її необхідно нагодувати. Риба тобі нічого не винна. Треба її просити. Тільки тоді клюне, як закришку зробиш. Щоб підійшла до цього місця.
- Ніколи не виходьте на риболовлю напідпитку. Ну а потім, трохи, та й ще з юшкою, – чом би і ні! Головне – не зловживати!
- Там, де є велика риба, є ще більша. А де є маленька, є ще менша!
- Ловися, рибко, велика та маленька! І хвіст вам у торбу й луску в руки!
Послухаєш такого рибалку і починає йому по-доброму заздрити. Адже риболовля - це за-до-во-лен-ня! А ще - відпочинок для душі, свого роду психотерапія, ліки від нудьги і стресів.
Здогадайтеся, хто ж за гороскопом Віктор Колесник? Ну, звичайно ж, Риба! А зірки підказують: цей чоловік просто мав народитися рибалкою!
Давні друзі-десантники називають його суперменом у кращому сенсі цього слова: капітан запасу – гарна людина, мужній чоловік, справжній товариш, хороший водій зі стажем майже 40 років, відмінний кухар, турботливий голова родини, батько двох синів та ніжний дідусь.
Віктор Колесник досягнув серпня життя. Золота пора! Він мріє про хлопчика-онука, аби передати йому всі секрети рибальської науки.
Пройдуть роки… Можливо, його нащадки колись будуть розглядати дивовижні кадри на фотках й шукати місця їх зйомки на мапах.