«Потрібно йти і захищати свою землю», – вважає боєць 30-ї бригади Сергій Слободянін

В області триває четверта хвиля мобілізації. Проводиться серйозна робота по виконанню мобілізаційного плану. І вже зараз зрозуміло, що він не буде зірваний, як про це говорили недоброзичливці.

Про це повідомляє прес-служба ОДА.

Кожен свідомий громадянин має сам для себе визначити, як діяти в такий складний для Батьківщини час. «Не захистити сьогодні територіальну цілісність держави – зрадити пам’яті героїв від часів козацтва й до сьогодні», - вважає офіцер 95-ї Житомирської окремої аеромобільної бригади Валерій Логінов.

«Потрібно йти і захищати свою землю, а не думати: хай воно собі відбувається, це мене не обходить», - переконаний кулеметник Сергій Слободянін, який після поранення у зоні АТО і лікування у Луцьку проходить реабілітацію у Житомирському військовому госпіталі. «У мене є знайомі, які кажуть: «Я у себе вдома буду захищати свою домівку і родину». Але якщо кожен окремо буде боронити себе і свій дім, з цього нічого не вийде. Потрібно діяти гуртом. На нашу землю прийшов ворог, це війна», - розповідає Сергій.

Він був мобілізований 12 березня 2014 року. У складі 30-ї окремої механізованої бригади міста Новограда-Волинського  потрапив у Херсонську область, потім – на Донеччину. Разом із побратимами виконував завдання –брали штурмом Савур-Могилу і Степанівку. Щодня і щоночі були обстріли. Коли пішли на зачистку Степанівки, потрапили під кулеметний обстріл, багато хлопців загинуло. Сергій знаходився поруч із бойовою машиною, яку підбили з танка. Його врятувало те, що він одразу зреагував і впав на землю.

 Боєць розповідає: «Після обстрілу добу знаходився на території терористів. Зібрався із силами, знайшов укриття, надав собі медичну допомогу. На другу добу більш-менш прийшов до пам’яті, побачив здалеку український прапор. Замаскував себе і поповз до своїх. Був момент, коли подумав, що не зможу вижити. Але як згадав, що вдома дитина і дружина, де й сили взялися».

 Потім лікування, реабілітація. Найважчою виявилась контузія. А ще довелось повідомити правду дружині, якій весь час, протягом чотирьох місяців, Сергій казав, що перебуває на Херсонщині.

Зараз, після реабілітації, військовослужбовець готовий знову йти у зону бойового конфлікту. Але дуже вболіває за дружину: «Дізнавшись, що я у госпіталі, вона пережила шок. І зараз дуже хвилюється. Я маю її підтримати. Думаю зараз перепочити, а далі буде видно».

За словами Сергія Слободяніна, війна змінила його погляди на життя, ставлення до людей. Обов’язок будь-якого чоловіка, каже він, якщо є повістка, - йти захищати свою державу. Або ми зупинимо війну там, або вона прийде сюди. І ще: хлопців на передовій потрібно міняти, тому що вони морально виснажені.

 «Ми маємо це зробити заради себе, заради своїх дітей. Мій 6-річний син пишається мною і розказує друзям: «Мій тато найкращий, найсміливіший, всіх зможе перемогти».

 «Наше завдання - вижити, перемогти, виростити дітей і навчити їх любити свою країну», - вважає Сергій Слободянін, боєць  30-ї окремої механізованої бригади і один з тих героїв, які врятують Україну.