Поет та журналіст Олег Коцарев присвятив Житомиру вірш «Охрімова гора» (ФОТО)

5 лютого в читальному залі Житомирської обласної бібліотеки для дітей відбулось лютневе засідання літературно-мистецької студії імені Михайла Клименка. На зустріч прибув спеціальний гість – поет, письменник та журналіст Олег Коцарев, який представив свої літературні твори та дав відповіді на запитання. 

Поет зачитав свої нові вірші ще не надрукованої книги «Цирк»: «Марс», «Джміль хоче їсти», «Слідчий експеримент», «Дисертація», «На причалі», «Охрімова гора» та інші. Вірш «Охрімова гора» Олег присвятив місту Житомир.

Олег Коцарев найчастіше пише вірші без рими – верлібри. Говорячи про те, що верлібр поховав поезію, письменник не погоджується з цим, вважаючи, що верлібр не вбив римовану поезію, а навпаки підживив її чимось новим.

«Традиція вірша-верлібра є такою ж плідною, як традиція римованого вірша. Є багато поетів, які пишуть двома способами, тому в цьому немає ніякого конфлікту – він надуманий. На мою думку, поезія повинна бути різна, вірші з римою та без неї мають співіснувати. – говорить Олег. – Вірш-верлібр легше перекласти на іншу мову і часто українські поети-верлібристи відіграють роль культурних послів України».

Для всіх поетів-початківців Олег поділився таємницею як працювати над собою: «По-перше, обов’язково потрібно багато читати. По-друге, спробувати десь опублікуватись, тому що коли ти бачиш свій твір надрукованим – ти дивишся на нього з іншої сторони, бачиш якісь недоліки, а коли ти носиш це в собі - ти з цим поріднився  й здається, що все ідеально. По-третє, найголовніше не розчаровуватись у цій справі, тому що якщо ти почав писати – в тебе покликання до цього».

На лютневому засіданні виступив житомирський саксофоніст Сергій Ярома, який заворожив своєю грою на саксофоні.

Також взяли участь у щомісячному літературному засіданні як поети-початківці, любителі поезії, так і професіонали літературної справи. Вони мали змогу представити свої літературні доробки та вислухати похвалу й критику від керівника літературно-мистецької студії Марії Хімич та поета Олега Кацерева.