Навчання — світло: і в тюрмі можна здобути освіту

З першого вересня за парти сіли не лише учні шкіл, а й ті, хто вже давно мав би закінчити не один навчальний заклад, проте з різних життєвих причин цього не зробив. Мова йде про людей, котрі відбувають покарання в місцях позбавлення волі. Із 2002-го року при Бердичівській виправній колонії №70 діє навчально-консультаційний пункт, в якому засудженим дають освіту за програмою старших класів школи.

Анатолій Фурман, завідувач навчально-консультаційним пунктом ВК №70: «У школі працюють вчителі різних предметів, це вечірня школа заочної форми навчання, ми проводимо групові консультації. Керівництво колонії звільняє засуджених на період здачі екзаменів та іспитів від праці. Тут люди дорослі, так що до них потрібен зовсім інший підхід. Не все, що можна примінити у звичайній школі, можна примінити тут».

У цій “школі” викладають вчителі ЗОШ №3, в’язні відвідують її за власним бажанням, заняття проходять щодня, крім вихідних.

Олег Мудрик, слухач навчально-консультаційного пункту ВК №70: «Хочу отримати освіту, бо не грамотний, тому ходжу до школи. Різні предмети даються мені по-різному».

Потреби у підручниках задовольняє бібліотека колонії, тут лише навчальних книг майже 900.

Валерій Рудий, бібліотекар ВК №70: «Зі шкільної програми у нас є книжки на всі предмети: математика, фізика, географія, українська, зарубіжна літератури. Всі підручники нові, усім вистачає. Також є твори художні. В’язням подобаються різні книги, комусь про Велику Вітчизняну війну, комусь вірші».

Вік учнів — 24-45 років. Як і звичайні школярі, вони складають заліки та іспити. За час існування консультаційного пункту тут дали знання майже двом сотням в’язнів. Той із них, хто отримав атестат, може здобути у колонії і профтехосвіту.

Шість років тому у “сімдесятці” відкрилась філія Житомирського навчального центру №4. Тут відкрито сім ліцензованих робітничих спеціальностей, на кшталт електрогазозварювальника, електромонтера, оператора швацького устаткування тощо.

Олександр Поліщук, зав. Бердичівської філії ЖНЦ №4: «Заклад організовано для того, щоб навчити засуджених професіям, дати їм свідоцтво про освіту, щоб у подальшому вони могли працювати. Виробництво колонії заключає договір на поставку їм робітників. Щороку ми навчаємо близько 80 слухачів. Все згідно державних стандартів, які затверджені Міносвіти. Викладаються основи галузевої економіки, техніка пошуку роботи, правила дорожнього руху. Крім того, є спецтехнологія відповідно до кожної професії».

Теоретичними знаннями засуджені оволодівають у класах, виробниче навчання і практика проходить у майстернях на базі виробництва колонії. Щороку набирають 4 групи по 20 осіб. Види спеціальностей, котрі будуть викладатися кожного року, обумовлюються потребами виробництва. Практичне застосування набутих умінь в’язні спочатку застосовують саме там.

Після закінчення навчання в училищі учні отримують відповідні свідоцтва. У них — персональні дані в’язня, його оцінки і ані слова про те, що навчався він у колонії.

Володимир Шлик, випускник Бердичівської філії ЖНЦ №4: «Учился на котельника и на электрика. Нам все хорошо объясняли, ходили на практику, так что у меня все получалось и все было понятно».

Освіта — конституційне право кожного громадянина, мають його і засуджені. Тож у виправній колонії створено всі умови для отримання знань. Втім, більшість в’язнів уже, певно, усвідомили, що краще вчитися на волі.