«Ентузіасти» своєї справи

Туризм, як один з важливих елементів пізнання Батьківщини фізичного загартування і активного відпочинку, є одним з наймасовіших суспільних явищ. Він має значний вплив на формування ідейно-морального обличчя народу. Традиційно в Україні та світі День туризму відзначається щорічно 27 вересня.Перший клуб самодіяльних туристів був створений у 1957 р. в Англії. У 1979 р. з метою пропаганди туризму, висвітлення внеску в економіку світового співтовариства, розвитку зв’язків між народами різних країн Генеральною Асамблеєю Всесвітньої туристичної організації засновано Всесвітній день туризму.

В нашому місті туризмом почали займатися півстоліття тому. Влітку 1962 р. 22 студентки Бердичівського Педагогічного інституту вирішили здійснити пішохідний туристський похід по Україні. очолила групу мандрівниць профспілковий організатор інституту, студентка другого курсу Валентина Нечаєва. Непосидючі дівчата без будь-якої підготовки із сітками замість рюкзаків, з одним наметом для зберігання скромних харчів під час ночівок, вирушили в пішохідний похід по Кримських горах.

Зачаровані мальовничою природою Криму, переповнені безліччю різноманітних вражень, обпалені південним сонцем повернулися мандрівниці в рідне місто. Під час масових зустрічей з молоддю своїми захоплюючими розповідями ентузіастки швидко зацікавили до мандрівок своїх ровесників. В походи пішли учні Машинобудівного технікуму, Медичного училища, молодь заводів «Прогрес», «Комсомолець», Шкіроб’єднання.
10 березня 1963 року в нашому місті було організовано туристський клуб. Пристрасні прихильники нової цікавої справи вирішили назвати його близьким своєму характеру словом «Ентузіаст». 13 років на громадських засадах роботою клубу керувала В. Нечаєва.

В нелегких умовах організовувалася робота. Клуб не мав свого постійного приміщення, не вистачало спорядження. Проте, ентузіасти туризму множили славу свого клубу. Через чотири роки «Ентузіаст» увійшов до числа п’ятдесяти кращих туристських клубів колишньої радянської імперії. Туристи нашого міста неодноразово перемагали на обласних змаганнях, були призерами республіканських змагань. Туристські стежки членів клубу «Ентузіаст» пролягли по Карпатах та Криму, Кавказу та Тянь-Шаню, Алтаю та Забайкаллю, Якутії та Приполярному Уралу, Таймиру та Карелії.

Значних успіхів було досягнуто клубом у справі залучення бердичівлян до регулярних занять самодіяльним туризмом у другій половині 80-х років минулого століття. Клуб постійно розширювався, поповнювався новими членами. До його складу тоді входили учні Машинобудівного технікуму, Педагогічного, Медичного та 12-го професійно-технічного училища, 15-ої та школи-інтернату, працівники промислових підприємств. На заводах «Прогрес», «Комсомолець», шкіроб’єднання, меблевій фабриці та АТП №11837 були створені секції туристичного клубу «Ентузіаст». В 1976 р. з техніки пішохідного туризму змагалися 13 команд, у яких взяли участь 150, а в міському зльоті туристів - понад 200 чоловік. У 24 походи вихідного дня вийшли 213 чоловік. Активну участь в організації самодіяльного туризму в нашому місті у той час брали члени клубу «Ентузіаст»: працівники меблевої фабрики Юхим Винопал, Генадій Тригуб, Володимир Ніцецький, Володимир Крисько, водій АТП №11837 Олександр Мурлик, викладач фізкультури педучилища (нині, на жаль, покійний) Віктор Лещенко. У 1987 р. всі вони були нагороджені грамотами.

Матеріальна скрута більшості громадян нашої країни в подальших роках стала гальмом на шляху масового туризму. Вже лише поодинокі завзяті члени «Ентузіаста» дозволяли собі викроїти певні кошти на організації туристських походів. Поки працювали підприємства, то з їхніх доходів була хоч якась допомога для підтримки спорту і туризму. Нині ж коштів у міському бюджеті традиційно не вистачає.

В останні роки минулого тисячоліття неодноразово члени клубу «Ентузіаст» проводили відкриті особисто-командні зльоти пам’яті друзів-туристів. Один з таких проведений у жовтні 1996 р. в урочищі села Скраглівка. У своєму небагатослівному виступі під час відкриття зльоту голова міського спортивно-туристичного клубу «Ентузіаст» Юхим Винопал повідомив з колишніх членів клубу відійшли в небуття друзі-туристи Сергій Романчук, Олег Шахов, Олег Павловський, Сергій Кабацков, Володимир Ратніков. І ще про одну страшну звістку повідомили засоби масової інформації напередодні зльоту. При підкоренні однієї з вершин - восьмитисячника Гімалаїв у складі збірної команди України в ніч з 4 на 5 жовтня 1996 загинув уродженець Бердичева, член клубу «Ентузіаст» з середини 70-х років минулого століття Віктор Пастух.

Знаменитий наш земляк - видатний спортсмен, лікар, вчений Віктор Пастух народився 8 лютого 1957 р. у прекрасній лікарській сім’ї. Його батьки - Іван Макарович (вже покійний) і Надія Розумниківна ще з дитинства прищепили хлопчику любов до життя, до людей, виховали в ньому справжній чоловічий характер. Його колишня перша вчителька школи №7 Антоніна Іванівна Іщик (на жаль, теж покійна) пишалася своїм учнем, який особливо виділявся серед сотень першокласників, котрих вона повела у Країну знань протягом сорока років. Вчителька запам’ятала Вітю Пастуха як життєрадісного, здібного, кмітливого хлопчика з різнобічними інтересами, широким кругозором як для вікового рівня дитини. Вчився він тільки на відмінно, читав багато художньої літератури, дуже любив різні ігри і був їх організатором, був цікавим і веселим співбесідником з добрим почуттям гумору, легко зав’язував дружні стосунки з ровесниками, допомагав порадою. Його завжди цікавили пригоди, сильні емоції. В дитинстві мріяв стати льодчиком. Уже в старших класах Віктор серйозно зайнявся спортом у міській ДЮСШ під опікою відомого тренера Віталія Лонського загартовував характер і волю. Школу закінчив із золотою медаллю.

Альпінізмом почав захоплюватися ще у спортивно-туристичному клубі «Ентузіаст». Продовжив заняття тим видом спорту під час навчання у Харківському медінституті у тренера Володимира Сухарєва. Вперто долав і спортивні, і наукові вершини. Майже 8 років присвятив підкоренню найвищих гір світу - Гімалаїв. Став заслуженим майстром спорту і кандидатом медичних наук. Нагороджений медаллю «За трудову доблесть» (1990р.) і орденом «За мужність» (1996р. посмертно).

Ім’я Віктора Пастуха не змиє плин часу. Його подвиг не зблідне перед найдивовижнішими звершеннями сучасності. Його увічнює безсмертя.

Бердичівська міська рада прийняла рішення про присвоєння одній з вулиць міста імені В.І. Пастуха. З того часу минуло декілька років, проте рішення чомусь не виконується. Загальноосвітній школі №7 присвоєно ім’я Віктора Пастуха. Будинок по вул.Заводській 41, в якому проживав видатний альпініст, включено до переліку історичних пам’яток і пам’ятних місць історії культури на Бердичівщині.

РІО Бердичів
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати

Коментарі