Питання Житомирського центру крові тимчасово закрите

Минулого тижня офіційне запрошення відвідати центр крові отримали народні депутати України, зокрема Ігор Попов, місцеві депутати від опозиції, які заявили про свою стурбованість ситуацією, що склалася навколо установи.Зауважимо, що народні обранці не відвідували центр крові ні напередодні, ні в найближчі минулі роки.

О 14 годині на подвір’ї центру крові зібралися представники обласних ЗМІ та громадськість. Вони мали багато запитань до заступника голови обласної ради Руслана Годованого, начальника управління охорони здоров’я ОДА Олександра Торбаса, головного лікаря центру крові Анатолія Чугрієва. Після нетривалої дискусії усім запропонували зайти до приміщення та ознайомитися з етапами прийому-здавання крові.Про це повідомляє прес-служба обласної ради.

Головний лікар розповів: «Обласний центр крові заготовляє майже 12 тисяч літрів крові на рік. Практично ми можемо забезпечити всю нашу область. Сьогодні дрібні відділення в лікарнях, які не можуть забезпечити відповідний рівень якості донорської крові і не мають ліцензії, припинили своє існування та реорганізовані в лікарняні банки крові, що не ведуть заготовлення крові. Весь світ іде на централізацію служби крові, що дозволяє забезпечити відповідний рівень якості, вимоги як Ради Європи, так і інших національних органів».

Анатолій Чугрієв продемонстрував, як у центрі крові визначають групу крові: «Група крові визначається на склі. Це методика, яка була створена в 50-60-х роках минулого століття. Весь світ вже не працює на цьому. Є аналізатори, які визначають групу крові і резус автоматично, без втручання людини. Це є достовірність. Є різні антигенні системи, антитіла, які потрібно визначити в людини, тому що це ризик під час переливання. У пацієнта можуть бути інші антигени, які можуть викликати імунологічну реакцію, а це може зруйнувати життя людей».

Зі слів головного лікаря, перед прийомом крові лаборанти у ручному режимі визначають 4 аналізи. На це витрачається приблизно півдня. Відповідно до сучасних стандартів, чотирьох аналізів мало, за наявності новітнього обладнання можна було б робити 22 аналізи за 30 секунд.

Раніше в обласному центрі крові заготовляли тромбоцити ручним способом за допомогою центрифуг. Однак відмовилися від такої методики.

«Такий спосіб дуже складний: тричі доводиться брати в донора разову дозу крові, центрифугувати її, відбирати тромбоцити, скидати в окремий мішок, все інше – переливається донору. Всі ці дії апарат виконує за годину. Донор лежить три з половиною, може й, чотири години. Припинили це робити, тому що фактично у нас немає нормативної бази МОЗ. У нас були дві донорські реакції, І ми припинили ризикувати здоров’ям донорів», - розповів Анатолій Чугрієв, зазначивши, що такий спосіб був придуманий у 1985 році.

У центрі крові відсутнє обладнання для зберігання тромбоцитів, не вистачає сетів для їх заготівлі.

«У минулому році отримали 144 сети, додатково обласна рада закупила 84 сети, потреба – 1200. У цьому році ми ще не отримували. Ціна одного сета для заготівлі двох доз терапевтичних тромбоцитів – 6 тисяч гривень», - повідомив головний лікар центру крові.

Зауважимо, що закупівля сетів та інших витратних матеріалів, як і загалом фінансування галузі охорони здоров’я, здійснюється за рахунок субвенцій із державного бюджету. Так, уже майже рік у центрі крові стоїть аналізатор «Architect» і не може працювати за відсутності витратних матеріалів. Така ситуація на сьогодні не тільки в Житомирському центрі крові, а й в багатьох інших областях України.

- Уся медицина фінансується за рахунок державних субвенцій, частинами кошти направляються на потреби закладів. Сьогодні ми витрачаємо на центр крові майже 14 млн. грн. на рік, - повідомив заступник голови обласної ради Руслан Годований, а далі пояснив, у чому полягала суть ідеї, від якої відмовилися. «Нам запропонували наступне: хотіли на базі центру крові створити спільне підприємство. Ми кажемо: ні, ми ніколи на це не підемо, не підемо на передачу комунальної власності. Кажемо: давайте створимо нове підприємство, хай воно візьме приміщення в оренду, і прописали, як можна буде розірвати угоду. Ніхто жодного квадратного метра не збирався передавати в іншу власність. Це неможливо, і це неправильно. 20-21 млн. грн. на рік – це потреба центру, плюс центральні поставки матеріалів. Що б ми отримали згідно інвестиційних угод? Центр залишався б у власності обласної ради. За рахунок збору компонентів крові, які б підприємство продавало, ми витрачали б на його функціонування всього 8 млн. грн., могли б забезпечити компонентами крові всі медичні заклади і не були б залежними від центральних поставок взагалі. Інвестор за це хотів, щоб ми здали приміщення в оренду на 10 років, прописали умови формування ціни на компоненти крові. Там в угоді було зазначено, що не можна продавати більше, ніж 1%, і не дорожче, ніж середня ціна на ринку. Вони були готові вкласти 42 млн. дол., все переробити, забезпечити медичні заклади, і область не задавала б собі запитань, де брати компоненти крові, як за це платити, де брати витратні матеріали».

Руслан Годований пояснив також, чому постало питання перетворення комунальної установи. «Тому що комунальну установу здати в оренду не можна, здати можна тільки комунальне підприємство. Це - Закон України “Про здачу в оренду комунального майна”».

Заступник голови обласної ради нагадав про те, що постійна комісія обласної ради з питань охорони здоров’я, соціального захисту населення та у справах ветеранів дала доручення управлінню охорони здоров’я ОДА: разом із депутатами обласної ради вивчити досвід роботи Сумського обласного центру крові, внести пропозиції на наступне засідання постійної комісії, розробити проект рішення про Програму розвитку служби крові в області.

Начальник управління охорони здоров’я ОДА Олександр Торбас, який не завізував проекти рішення щодо центру крові, погоджується, що комунальну установу потрібно підтримувати, вдосконалювати, але робити це зважено. «Можна провести оптимізацію, можна використовувати перший поверх, другий - відключити від опалення, освітлення, скоротити штатну чисельність працівників. Зекономимо на кількості, на заготівлі крові, оптимізуємо продукт, і якщо вже вкрай у нас ця система не буде працювати, будемо шукати інвесторів», - висловив позицію Олександр Торбас.

Лише після того, як управління охорони здоров’я ОДА підготує кілька варіантів розвитку центру крові, які будуть ретельно вивчені, прийматиметься рішення. Тому на сьогодні питання тимчасово закрите.