На Житомирщині епідемічна ситуація зі сказу нестійка, - ГУ Держсанепідслужби

28 вересня світова спільнота відзначає Всесвітній день боротьби зі сказом. Метою заходів, присвячених цій події,  є привернення уваги людства на проблематику розповсюдження цієї небезпечної хвороб, як серед людей, так і тварин.

 У Житомирській області епідемічна ситуація зі сказу нестійка. Впродовж 2014 року зареєстровано 42 випадки сказу серед тварин, що на 19 випадків менше ніж у 2013 році. Причому 26 випадків припадало на ураження домашніх тварин. Також у 2014 році в одному із колективних сільськогосподарських підприємств області було зареєстровано спалах сказу серед поголів’я великої рогатої худоби.

Впродовж поточного періоду 2015 року в області зареєстровано 47 випадків сказу серед тварин. Носіями небезпечного вірусу були 23 домашні тварини (коти, собаки, велика рогата худоба), 16 лисиць, 1 вовк та 7 інших диких тварин.

У 2015 р. найінтенсивніше епізоотичний процес протікав у Малинському, Радомишльському, Новоград-Волинському, Андрушівському та Баранівському районах.

Сказ є інфекцією, при якій, як правило, точно відомо момент зараження (укус, ослинення), що дає можливість відразу призначити специфічне лікування. Інкубаційний період складає від 10 днів до 3-4 місяців. Загальна тривалість хвороби 5-8 днів, іноді 10-12 днів. Перші ознаки хвороби проявляються підвищенням температури до 37,2-37,3 °C, пригніченим станом, поганим сном, безсонням і занепокоєнням хворого. Після чого спостерігається підвищена чутливість: різка реакція на світло, шум, проявляється агресія, з’являються галюцинації, відчуття страху (світлобоязнь, водобоязнь).  У результаті важких паралітичних розладів дихання настає смерть.

Якщо Вас укусила тварина або її слина потрапила на Вашу шкіру чи слизові оболонки, головне – швидко промити рану (подряпину) водою з милом, обробити краї рани спиртовим розчином йоду, накласти стерильну пов’язку  і звернутися до травмпункту. Єдиним захистом від хвороби є щеплення. Необхідною умовою є з’ясування ім’я та адреси господаря тварини. Це необхідно для того, щоб ветеринар міг спостерігати за станом тварини протягом 10 діб від моменту укусу.

Профілактика цього смертельно небезпечного захворювання та заходи боротьби з ним

полягають у щорічній вакцинації домашніх тварин проти сказу. Вакцина проти сказу, згідно з законодавством, закуповується за кошти Державного бюджету України.

Якщо раніше сказ переважно реєструвався у сільській місцевості, то в сучасних умовах зростає кількість випадків в міських населених пунктах. Причинами цього збільшення кількості безпритульних собак і котів у населених пунктах, особливо у приміських зонах.

            З метою запобігання захворюванню на сказ серед населення необхідно дотримуватися головних правил:

• Уникати контактів з безпритульними і дикими тваринами. Звертати особливу увагу дітей на небезпеку таких контактів.
• Своєчасно здійснювати щеплення домашнім тваринам.
• За найменшої підозри на захворювання серед тварин – повідомляти органи ветеринарної медицини та санітарно-епідеміологічної служби.
• Негайно звернутися до лікаря після контакту (укусу або ослинення) з підозрілою твариною, оскільки при проявах клінічних ознак врятувати хворого, як правило, не вдається.
• Тільки вчасно і кваліфіковано проведена первинна хірургічна обробка ран та вакцинація проти сказу можуть вберегти потерпілих людей від смертельних наслідків.

Довідка:

За даними ВООЗ  сказ зареєструється в 113 країнах світу та входить до першої п’ятірки хвороб, спільних для людини і тварин.  

Не дивлячись на те, що це захворювання вважається одним із забутих, сказ зустрічається більш ніж у 150 країнах світу і на усіх континентах, за винятком Антарктиди. Випадки сказу  реєструються головним чином у віддалених сільських регіонах, де не застосовуються заходи профілактики  цього захворювання серед тварин.

Сказ – небезпечне вірусне інфекційне захворювання, що передається людині під час укусу або контакту із слиною хворої тварини. У разі вчасного звернення постраждалого до лікувальної установи проводиться щеплення антирабічною вакциною, яка попереджає захворювання і рятує життя. У разі несвоєчасного проведення вакцинації після укусу інфікованої тварини, хвороба закінчується смертю.

За даними Міністерства охорони здоров`я щорічно в Україні реєструється приблизно 100-120 тис. осіб, які звернулися до медичних установ з приводу укусів тваринами, з них 60 % одержують лікування. Однак значно тривожнішою є ситуація із випадками захворювання людей, оскільки сказ призводить до смерті хворого у 100% випадків. В Україні майже щороку від цього небезпечного захворювання помирає від 1 до 7 осіб. У період з 2001 по 2014 рр. зареєстровано 39  летальних випадків сказу серед населення. Головною причиною, що призвела до захворювання і смерті, укушених скаженими тваринами людей, є небажання або незнання про необхідність профілактичного лікування вакциною. Крім того, причиною смерті від цього страшного захворювання стають пізнє звернення до фахівців та пізній початок лікування. Тим часом, очищення рани та імунізація, зроблені якомога раніше після підозрілого контакту з твариною можуть запобігти розвитку сказу практично на 100 %.