Брудний сміттєвий бізнес у Житомирі

     В одній із публікацій я писала про те, як “добили” комунальне підприємство “Житомирбудзамовник”. Його попереднє керівництво фактично “подарувало” право власності на столичний будинок, який будував “Житомирбудзамовник”. І якщо у цій ситуації зрозуміло, у чому проблема, то не зовсім публічною є робота інших комунальних підприємств.

     Візьмемо для прикладу КАТП-0628. Горду назву “Комунальне автотранспортне підприємство” простий люд називає сміттєзвалищем, адже в його обов’язки входить збір та перевезення твердих побутових відходів (ТПВ) та рідких нечистот в місця їх утилізації і знешкодження від комунальних, відомчих та приватних домоволодінь, а також інших підприємств, організацій, фірм, незалежно від їх відомчої приналежності та форм власності, на основі системи договорів, укладених з юридичними та фізичними особами на певний розрахунковий період.

     Вищеперелічені функції є вкрай затребуваними для Житомира. КАТП-0628 звозить тверді відходи до єдиного полігону у місті, який знаходиться у мікрорайоні Крошня. Кажуть, цей полігон “віджив” своє ще 15 років тому, і його експлуатація сьогодні мала б бути забороненою. Обурення з цього приводу неодноразово висловлювали місцеві, яким “пощастило” жити неподалік величезного смітника. Торік вдалися до перекриття дороги, що вела до полігону. Настроями населення вдало скористалися політики, які тільки розбурхали суспільство, а реально нічим не допомогли. Запевнення “не залишити напризволяще” лишилися порожніми обіцянками.

     Не політичним, а насущним питанням для КАТП-0628 є не тільки облаштування нового місця дислокації ТПВ. “Заробити б більше коштів”, - говорить директор підприємства Сергій Колесник.

     Це цілком здійсненне бажання, якщо змінити підходи роботи комунального підприємства і заручитися підтримкою насамперед міської ради. За статистикою, на КАТП-0628 припадає близько 25 відсотків сміттєзбирального ринку, а на приватні фірми – решта. Приватна монополія не в останню чергу пов’язана із домовленостями із певними чиновниками. Вони вже давно засіли у Житомирській міській раді і їх навіть мітлою звідтіля не попросиш, бо вміють підлаштуватися під чергового міського голову. Приватники цим розумникам сплачують відкати із прихованих прибутків. А прибутки формуються наступним чином: фірмам сплачують тариф за конкретну кубатуру. Але перед тим, як вивезти цю кубатуру на полігон, її спресовують і таким чином зменшують. Різницю кладуть у свою кишеню.

     КАТП-0628 нарікає і на те, що востаннє тариф для населення зріс 5 років тому. За цей час зросли вартість пального, розміри заробітних плат. Тому слід однозначно переглянути тарифну політику.

     Крім цього, необхідно оновити комунальний автопарк, який значно поступається приватному. У грудні минулого року Сергій Колесник нарікав, що через відсутність неушкодженої техніки сміттєзвалище не може нормально працювати. Причина тоді була банальною: зламався бульдозер. Найновіший такий на підприємстві датований 1991-м роком. Для придбання нового треба кілька сотень тисяч гривень.

     Не слід забувати, що крім сміття, КАТП-0628 займається очисткою каналізацій у приватному секторі, виловом безпритульних собак тощо. Спектр послуг чималий насправді, з яким можна детально ознайомитися у міських бізнес-довідках. Здавалося б: стільки можливостей заробити…

     Але замість заробітків чути тільки про проблеми, які збільшуються з геометричною прогресією. Новий керівник не зможе самотужки владнати ці питання без повноцінної підтримки міської влади, яка має бути зацікавлена у перевагах для саме комунального підприємства, а не для приватників. Тому, на мою думку, необхідно презентувати не чудові і різнокольорові програми “пакращення життя” у Житомирі, а механізми виведення з кризи комунальних підприємств, які можуть значно поповнити міський бюджет. 

                                                                                                                                   Олена Галагуза