• Головна
  • Пролетарська порцеляна з Новгородщини, або цікаві археологічні знахідки в центрі Житомира
ІСТОРІЯ
12:02, 11 березня 2021 р.
Надійне джерело

Пролетарська порцеляна з Новгородщини, або цікаві археологічні знахідки в центрі Житомира

ІСТОРІЯ
Пролетарська порцеляна з Новгородщини, або цікаві археологічні знахідки в центрі Житомира

Археологічний нагляд за земляними роботами, проведений науковцями на Новому бульварі в центрі м. Житомира, дав більше десятка цікавих знахідок. Зокрема, на ділянці № 2, де планується влаштувати скейтпарку, 7 листопада 2020 р. у північно-західній частині ділянки було виявлено знахідку, марковану цікавим зразком клейма.

Його появу пов’язую з епохою НЕПу в історії республік колишнього радянського союзу, у тому числі України.

Представлена фрагментом донної частини посудини виготовленої ізпорцеляни молочного кольору, завдовжки – 7,8 см, шириною 3,7 – 9 см, завтовшки – 0,5 см. На зворотній стороні, по середині, зафіксовано штамповане клеймо темно-зеленого кольору, діаметром близько 1,8 см. У верхній частині п’ятикутна зірка, нижче перехрещені серп і молот, між яких абревіатура “ЦФФТ” і напис по колу “Пролетарий село Бронницы” (Рис. 1).

Пролетарська порцеляна з Новгородщини, або цікаві археологічні знахідки в центрі Житомира, фото-1

Із довідкової літератури дізнаємося, що абревіатура “ЦФФТ” є скороченою назвою об’єднання “Центрофарфортрест” [Марки Российского фарфора, 2003, с. 377, Пелинский, Сафонова, 2012, с. 84].

Відомо, що трести на теренах радянського союзу створювалися в рамках нової економічної політики (НЕП),як об’єднання державних підприємств однієї галузі, які діялина принципах госпрозрахунку. НЕП було запроваджено у березні 1921 р. і мала на меті, зокрема, відновлення народного господарства. Радикальні зміни в той час торкнулися і промисловості. На базі старих главків створювалися трести,які працювали на основі уставу, мали повну господарську і фінансову незалежність, самостійно вирішували питання щодо виготовлення і реалізації готової продукції.

У 1927 р. замість “Фарфортресту” (ФФТ) було організовано нову структуру – “Центрофарфортрест” (ЦФФТ). Саме з цього часу на порцелянових виробах з’являється нове маркування – перехрещені серп і молот із зіркою зверху та абревіатурою “ЦФФТ”.

Щодо напису на денці – “Пролетарий село Бронницы”. Цікаво, що сьогодні це поруч розташовані населені пунктив Новгородській області, розділених р. Ніша – Пролетарій і Бронниця. Перше, свого часу було південно-східною частиною Бронниці. Саме там при фаянсово-порцеляновому заводі було утворено робітниче селище.

Селище розташоване за 28 км на південний схід від Великого Новгорода, на лівому березі Велика Ніша, навпротис. Бронниця та за 7 км від озера Ільмень (Рис. 2).

Пролетарська порцеляна з Новгородщини, або цікаві археологічні знахідки в центрі Житомира, фото-2

Підприємство в цьому районі започатковано у 1884 р. Петром Рейхелем. У листопаді 1892 р. у зв’язку із скрутним становищем, його було продано Івану Кузнєцову. У 1893 р. сюди прибули з Москви майстри по виготовленню порцеляни, життя налагодилося, підприємство відновило свою діяльність.

На початку ХХ ст. на ньому вже працювало 1100 робітників, вироблялося 890 тисяч тон різноманітної продукції. У 1913 р.І.Е. Кузнєцов зареєстрував “Товариство Івана Кузнецова”, куди увійшли всі новгородські заводи, у тому числі Бронницька порцеляново-фаянсова фабрика. Товариству належали дома, торговельні приміщення і склади у Санкт-Петербурзі, Москві, Ризі, Харкові та інших містах, а також на різноманітних крупних ярмарках.

Розквіт підприємства та індустрії І.Е. Кузнецова було перервано подіями лютневої революції 1917 р. Почалися заворушення, робітники свого господаря вже не сприймали, при заводах були створені комітети і ради старост із робітників підприємств. В таких умовах І. Кузнєцов 1 вересня1917 р. був вимушений зупинити діяльність підприємства. З встановленням радянської влади 19 березня 1918 р. його було націоналізовано і передано у відання фабрично-заводському управлінню. Незважаючи на скрутне становище діяльність підприємства поступово вдалося відновити.

Тим часом поселення робітників навколо Бронницької фабрики розросталося. Пізніше, а саме 5 листопада 1922 р. робітники Бронницької фабрики на загальних зборах вирішили клопотати перед Новгубвиконкомом про перейменування селища в “Пролетарій”, що згодом було зроблено. Так на карті Новгородської області з’явився новий населений пункт під назвою “Пролетарій”. Однак у звітній документації ще тривалий час вона іменувалась Бронницькою порцеляново-фаянсовою фабрикою. У 20 – 30-х роках ХХ ст. посуд маркується відповідним штампом із абревіатурою “ЦФФТ” (Рис. 3).

Пролетарська порцеляна з Новгородщини, або цікаві археологічні знахідки в центрі Житомира, фото-3

У 60-70 рр. ХХ ст. підприємство вважалося одним із крупніших в Радянському Союзі і займало 2 місце після знаменитого Дулевського порцелянового заводу. У ХХІ столітті його спіткала доля багатьох підприємств, які поринувши у вільне плавання, стикнулися один на один без державної підтримки з суворими реаліями ринкової економіки. Ринок тоді досить швидко наповнювався дешевою продукцією китайських і польських виробників. Зростання цін на сировину, енергоносії, суттєве підвищення податків врешті призвели до того, що наприкінці 2008 р. завод припинив свою діяльність.

Підприємства вже не має, але про його існування свідчить невеличкий, майже непримітний фрагмент порцелянової посудини з відповідним маркуванням на донній частині виробу. Як говорять мої колеги і знайомі, що цікавляться минулим нашого краю “маленький предмет – велика історія”.

Джерела:

Марки Российского фарфора и фаянса 1750 — 1960 гг. /Составитель Т.И. Дулькина. — М.: Изд-во Ирины Касаткиной, 2003.

Пелинский И., Сафонова М. Советский фарфор 1917 — 1991: Иллюстративный справочник-определитель с марочником заводов и ценами. Изд. 2. — М., 2012.

https://uk.wikipedia.org/wiki/Нова_економічна_політика.

https://ru.wikipedia.org/wiki/Трест.

http://bronnitsa-msta.ru/bronnitskaja-farforovaja-fabrika...

http://www.rusmodern.com/base/3011

Старший науковий співробітник

відділу досліджень Житомирського

обласного краєзнавчого музею

Олександр Тарабукін

Читайте також: Увага! Житомир з 3 березня відправляється на повний локдаун!

Читайте також: Рецепт борщу бабусі з Житомирщини надрукували на сторінках The New York Times

Читайте також: 8 березня. Що подарувати і як відсвяткувати

Читайте також: У житомирській школі №20 — спалах гострої кишкової інфекції? ВІДЕО

Читайте також: ЧАЕС оголосила про пошук фотографій з 1986 року

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#краєзнавчий #музей #краєзнавство #порцеляна #пролетарська #археологічні #житомир #житомирщина #житомирська #область #дослідження #археологи #історія #центр #місто #центр міста
0,0
Оцініть першим
Авторизируйтесь, чтобы оценить
Авторизируйтесь, чтобы оценить
Оголошення
live comments feed...