У Житомирі науковці досліджують та розводять екзотичних раків. ВІДЕО

Експеримент на раках: новий етап. Кілька років поспіль науковці Поліського національного університету працюють над селекцією екзотичних порід десятипалих.

Нині в лабораторії досліджують вже сім видів раків.

Андрій Муженко, інженер-технолог Поліського університету розповідає:

«Це два види наших річкових раків (ред. широкопалий та довгопалий), а також п’ять завезених імпортних раків.

По-перше, це австралійський червоноклешневий рак, далі — австралійський синій рак, флоридський, або каліфорнійський червоний рак, флоридський (білий) рак та мармуровий рак».

Вже належним чином прописана технологія завезення та розведення червоноклешневого гостя з Австралії. Він, зокрема, більший за розміром, аніж звичайний річковий рак, (ред. це звичні мешканці поліських водойм. Втім, рак з Австралії все ж більш примхливий.

«Наразі в нас вже є розроблена технологія розведення та вирощування гідробіонтів (ред. в основному, ракоподібних) в установках замкнутого водопостачання. Нещодавно для австралійського червоноклешневого виду був визначений бажаний тип.

До того ж, проведено дослідження відтворення здатності самок та інкубаційного періоду розвитку ікри австралійського червоноклешневого рака», — зазначає Андрій Муженко.

Довідка. Гідробіонти — організми, що живуть у воді. Гідробіонти у ході еволюції пристосувалися до життя у водному середовищі (біотопі).

Науковці вже й навіть перше потомство від раків отримали. 100 дитинчат червоноклешневого австралійського та мармурового раків живуть в моделі експериментальної установки, зібраної силами дослідників.

Доцент Поліського університету Микола Слюсар розповів:

«Установка складається з басейну, в якому розташовані схованки для раків (ред. з розрахунком 3 схованки на одного рака). Далі, коли ми будемо відсаджувати вже більшу кількість раків, то, відповідно, доставимо установку.

Далі з установки вода, за допомогою насосу, подається на ультрафіолетовий фільтр (ред. для знезараження води). Після цього вода подається в ємність, наповнену керамзитом, що слугує своєрідним фільтром. Тобто, вода повністю проходить весь шар керамзиту, таким чином фільтруючись. Далі вода потрапляє в наступну ємність з біонаповнювачем. Біонаповнювач слугує для того, щоб створити сприятливу мікрофлору для розведення гідробіонтів».

Установка обладнана теном, який підігріває воду до 27°C, що є комфортним для учасників експерименту, а також оснащена аератором, який насичує її киснем.

На цьому етапі науковці хочуть вдосконалити експериментальне стадо за вагою, розміром клешень та кількістю ікри, котру відкладають самки. Загалом вони хочуть адаптувати гідробіонтів до наших водойм.

«Вже існують дослідження науковців сумського та херсонського університетів, де вони пропонують комбіновану систему утримання раків. Тобто, взимку тримати раків в установках замкнутого водопостачання, а влітку — у ставках. Ми ж собі дозволити такого не можемо. поясню чому.

У нас прохолодніший клімат. Наші раки не зможуть вирости до товарного вигляду за такий короткий період. Наступним же етапом у нас буде адаптація раків до умов нашого середовища», — акцентує Микола Слюсар.

Журналіст: Наталія Павленко,

Оператор: Олег Ціпоренко

Джерело: ctv.ua

Читайте також: Увага! Житомир з 3 березня відправляється на повний локдаун!

Читайте також: Рецепт борщу бабусі з Житомирщини надрукували на сторінках The New York Times

Читайте також: 8 березня. Що подарувати і як відсвяткувати

Читайте також: У житомирській школі №20 — спалах гострої кишкової інфекції? ВІДЕО

Читайте також: ЧАЕС оголосила про пошук фотографій з 1986 року