Серія «Цікаві знахідки»: Житомир – Велика Британія – Одеса

Уява – одне із найчудовіших і водночас таємничих відчуттівлюдини. Одна із складових творчого процесу. За допомогою цього механізму, як засвідчують вчені, на грані свідомого і підсвідомого, людина скидає кайдани минулого досвіду, стає безмежно вільною і незалежною.

Тепер немає меж, ти можеш усе: поринути в глибини всесвіту, дослідити галактичні системи, різні сузір’я, стати свідком народження нової зірки, прогулятися по місяцю, відвідати марс, доторкнутися сонця, побувати на вершині єгипетської піраміди, пройтись пішки по Сахарі – найбільшій і найгарячішій у світі пустелі у Північній Африці, зробити спробу відшукати легендарну Шамбалу, пірнути і пошукати в глибинах Тихого та Атлантичного океанів незліченні скарби, руїни міст загадкової Атлантиди, рештки давно зниклих цивілізацій і так далі. А тепер приземлимося і здійснимо за допомогою невеличкого артефакту подорож до багатьом відомого і улюбленого міста в Україні, яке розмістилося на північно-західному узбережжі Чорного моря (Рис. 1).

Під час археологічних досліджень, які нещодавно проводилися на земельній ділянці по вул. Перемоги, 2 в центральній частині м. Житомира, під час зачистки культурних нашарувань у північно-східній частині котловану, було знайдено уламок донної частини фаянсової посудини. Фрагмент підтрикутної форми, завдовжки – 3,7 см, завширшки 0,8 – 3,1 см, завтовшки – 0,3 см (Рис. 2, а). До якого типу посуду він належить і чим же він так цікавий?

На лицевій стороні фрагмента збереглося зображення, нанесене на білому фоні бузковим кольором, як вважають фахівці, в техніці трафаретного друку. Що ж зображено на ньому? Зверху хмарини, а нижче видовжена двоповерхова будівля, простір перед якою зайнятий зеленими насадженнями. Ще нижче, щось схоже на пішохідну доріжку чи вулицю, де видно силуети двох людських постатей, які мабуть прогулюються, а неподалік, праворуч від них, розташована група ліхтарів (Рис. 2, б).

На зворотній стороні фрагмента, не менш цікавий, я би навіть сказав без перебільшення оригінальний відбиток клейма, який в Житомирі виявлено вперше (Рис. 2-в).

Хоча пошуки тривали довго, мені все ж вдалося відшукати аналогічні фаянсові вироби, які дозволяють встановити не лише тип посуду, але те, що на ньому було зображено. Виходячи із знайдених зразків, наш фрагмент є частиною доволі рідкісної тарілки, на лицевій стороні якої зображено пам’ятникМ.С. Воронцову, встановлений на Соборній площі в м. Одесі (Рис. Рис. 3-4) [Марки Российского фаянса, 2003, с. 156, 193].

Щоб краще зрозуміти, що саме зображено на лицевій поверхні тарілки, перенесемося до Одеси і здійснимо прогулянку в районі Соборної площі і ознайомимося із її найбільш визначними місцями. Згадана площа розташованау північній, старій частині міста, в межах Приморського району. Вона була головною з моменту його заснування, центром міського, культурного і духовного життя. Вздовж площі і донині розміщається доволі великий сквер із зеленими насадженнями і цікавими пам’ятками (Рис. 5).

Тут, у південній частині скверу, можна побачити найвеличнішу споруду – Спасо-Преображенський собор, збудований у 90-х роках XVIII століття (Рис. 5, 2, Рис. 6). Саме завдяки йому площа первісно отримала назву Преображенська. Пізніше вона змінювалася. Так, упродовж ХІХ ст. вона послідовно йменувалася то Соборна, то Преображенська або Плац-Парадом. З 1920 р. перейменована на площу Червоної Армії. В роки румунської окупації знову Соборною. З 1946 р. площею Радянської Армії і, лише в 1991 р. їй повернуто історичну назву – Соборна [https://uk.wikipedia.org/wiki/Соборна_площа_(Одеса)].

На протилежній стороні, у північній частині скверу, розташований знаменитий у місті пам’ятник. На високому чотирикутному п’єдесталі, виготовленого із кримського діориту, височіє бронзова, у повний зріст статуя генерал-губернатора Новоросійського краю і Бессарабії князя Михайла Семеновича Воронцова. Князь одягнений у мантію із фельдмаршальським жезлом у правій руці. Його було урочисто відкрито серед багаточисельної публіки 8 листопада 1863 р. (Рис. Рис. 7-8) [Коханский, 1892, с. 65].

З М.С. Воронцовим пов’язують економічний і культурний розвиток Одеси. На лицевій стороні п’єдесталу, на прямокутній табличці напис у чотири рядки, який красномовно засвідчує: “Светлейшему князю / Михаилу Семеновичу / Воронцову / благодарные соотечественники 1863 года”. На інших сторонах п’єдесталу барельєфні зображення, що відображають певні віхи в житті князя: “генерал-губернатор Новороссийскаго края и Бессарабии 1823-1854”, а також битв при “Краон 1814“ і взяття “Варна 1828” (Рис. 9).

Частини цього міського пейзажу, включаючи й інші будівлі, виходячи із наявних аналогій, тобто, те що ми бачимо на знайденому фрагменті фаянсової посудини (будівлі на дальньому плані, сквер із зеленими насадженнями, публіка,що прогулюється ним та ліхтарі), слугували певним фономдля пам’ятника М.С. Воронцову.

Щодо клейма. Воно на жаль не повне. Прямих аналогій відшукати на жаль не вдалося. Що ж ми бачимо на фрагменті? Зверху праворуч латинська літера “Р”. Нижче композиція, яка складається із декількох частин. По центру коло, в середині якого вписане коло поменше, розділене на чотири рівні частини вертикальною та поперечною навхрест лініями. У кожній частині певні зображення. У зовнішньому полі, по периметру напис зліва – направо: “ HONI SOIT QUI MAL Y PENSE” (“Сором тому, хто подумає про це погано”). Коло зверху ввінчає корона, а в основі стилізоване зображення фігури у вигляді трилопасної квітки – лілії (крин). Ліворуч від кола зображено фігуру лева, а праворуч – єдинорога, які своїми верхніми лапами підтримують його. Під лілією та лапами тварин видовжений картуш у вигляді сувою чи стрічки з написом зліва-направо; “WORONZOFF”. Під картушем напис великими літерами “PATENT”. Ще нижче, але вже меншими літерами неповний напис зліва-направо: “...E IRONS TONE...” (Рис. 2, в).

В літературі та відповідних інтернет-ресурсах вдалося відшукати близькі аналогії, за якими встановили наступне. Клеймо виробника представляє собою зображення герба Великої Британії. Коло – це щит, розділений на чотири рівні частини, які вміщують герби окремих країн. Зокрема, у верхній чверті ліворуч та нижній чверті праворуч – герб Англії (три золоті леопарди), у верхній чверті праворуч – герб Шотландії (здиблений лев), а у нижній чверті ліворуч – герб Ірландії (золота арфа із срібними струнами). Коло або щит також символізує “Найблагородніший Орден Підв’язки” – вищий рицарський орден, затверджений королем Англії Едуардом ІІІ

у квітні 1348 р. із відповідним девізом. Зверху корона святого Едуарда. Ліворуч і праворуч щитоутримувачі – лев та єдиноріг. Літери зверху, збереглася лише одна. За аналогіями ліворуч була літера “Т”, а праворуч “Р”. Вважають, що вони разом представляють собою абревіатуру торговельної фірми в Одесі “Trachtenberg & Panthes”. Дослідниками встановлено, що власниками її були “австро-угорський підданий Маркус Пантес та одеський купець 1-ї гільдії Берман Трахтенберг, які за патентом на привілейовану торгівлю реалізували на російському внутрішньому ринку вироблений в Англії посуд.

Подібні декоративні тарілки із зображеннями різних пам’ятників, у тому числі М.С. Воронцову в Одесі, виготовлялив якості сувенірної продукції. Якість англійського фаянсу та його дизайн сприяли тому, що покупці, які цінували європейську якість за помірну ціну, надавали перевагу продукції відомих британських заводів, зокрема фабрики Дж. Веджвуда у Стаффордширі (Велика Британія) [https://nmiu.org/.../2096-faiansovyi-taril-iz...]. Оскільки клеймо неповне, встановити на якому саме заводі в Англії було виготовлено житомирський зразок, поки що не вдається.

Поява такого посуду у м. Житомирі у другій половині ХІХ ст.з однієї сторони свідчить про витончені смаки міської еліти, а з другої – про широкі економічні та торговельні стосунки не лише з територіями в межах Російської імперії, але й з країнами Центральної і Західної Європи.

Джерела:

Коханский В. Одесса и ея окрестности. Полный иллюстрированный путеводитель и справочная книга. – Одесса, 1892. – 352 с.

Марки Российского фарфора и фаянса 1750 — 1960 / СоставительТ.И. Дулькина. — М.: Изд-во Ирины Касаткиной, 2003. — 421 с.

https://nmiu.org/.../2096-faiansovyi-taril-iz...

https://uk.wikipedia.org/wiki/Соборна_площа_(Одеса)

Старший науковий співробітник

відділу досліджень Житомирського

обласного краєзнавчого музею

Олександр Тарабукін