Що випало Сергію Мержинському в новорічному «гадальному білетику»

Розповіла у своїх спогадах його приятелька Віра Данилівна Алєксандрова: «Зазвичай напередодні кожного нового року, я писала так звані «гадальні білетики» - різні фрази, приказки, уривки з віршів.

Це була традиційна приправа до зустрічі Нового року, що завжди мала успіх і розважала зібране товариство. На одному з білетиків я написала з «Пер Гюнта» - «Schlaf, mein Knabe, schlаf», слова Сольвейг, якими вона заколисувала на своїх руках Пера, що помирав.

Читайте також: На Житомирщині пошуківці знайшли останки ще 3-ох солдат Червоної армії та 3 медальйони!

Першого січня [1901] я прийшла до С[ергія] К[остянтиновича] з новорічними білетиками, що лишились, і запропонувала йому поворожити. Він бажав взяти один спільний для нас обох білетик і взяв один. З’ясувалось, що ненароком я написала передбачення на обох боках білетика, і він прочитав з одного боку: «пережити нове почуття».

- Це вам, - сказав. – ви станете бабусею.

Тоді він прочитав на протилежній стороні «Schlaf, mein Knabe, schlаf».

- Це мені…

Це ворожіння справило вельми неприємне враження на С[ергія] К[остянтиновича], та й, щиро кажучи, на мене також. Він якось знітився і до кінця мого візиту лишався дуже засмученим.

У день від’їзду я привезла йому вазонки з кількома його улюбленими квітами – конваліями. Він зірвав кілька стеблин – дав мені «на пам’ять», і ми розпрощались…

Коли мій чоловік, який часто навідував С[ергія] К[остянтиновича], розповів йому про народження нашої внучки, С[ергій] К[остянтинович], надіслав мені поштівку, у якій привітав мене і, натякаючи на передбачення, додав: «От і зазнали нового почуття». Значить, подумала я, він і того, що випало йому, не забув».

Раніше В. Александрова отримувала від нього листи, у яких він писав, що почувається цілком здоровим і живеться йому навдивовижу добре. Йдеться про літо 1898 року. «Спомином про це щасливе літо лишилася фотографія.., - читаємо у її спогадах, - на ній на першому плані, прихилившись до копиці сіна, сидять поруч Лариса Петрівна і С[ергій] К[остянтинович]. Л[ариса] П[етрівна] одягнена в українську ношу з вінком на голові. Цей одяг напрочуд їй личив, і вона дуже «интересна». Обличчя в обох веселі, щасливі».

Джерело: Скрипка Т. Спогади про Лесю Українку. Том ІІ. Львів: Видавництво "Астолябія", 2021. - 512 с.: іл.

Новоград-Волинський літературно-меморіальний музей Лесі Українки

Читайте також: ТОП-5 місць для відпочинку взимку на Житомирщині

Головне фото: Зліва направо: Ольга Петрівна Косач, Лариса Косач, Сергій Мержинський; на копиці: Ольга Косач, Олександр Драгоманов, Ізидора Косач. Гадяч, 8 липня 1898 р.

Сергій Мержинський. На звороті напис: "Л[илии] П[етровне] Косач на добрую память С. Мержинский. 23 VIII, 1899. "Одинокие люди" уже наказаны тем, что они одиноки".

Скрипка Т. Спогади про Лесю Українку. Том ІІ.